- Деталі
Бастіон Дорошенка Чигиринської фортеці//Пам'ятки України. - №5-6. – 2011. – с.60-69
Капуста В.І., старший науковий співробітник
Чигирин, відомий з початку XVI ст., найбільшого розквіту досяг за часів Б.Хмельницького, коли місто стало першою гетьманською столицею України. Чигиринська фортеця, що була стрижнем фортифікаційних споруд міста, як писав П.Алепський в 1655 р. "… не мала собі рівних у всій країні козаків"1. Своє політичне і військове значення Чигирин втратив після зречення П.Дорошенком гетьманства, і, як наслідок, був повністю зруйнований в результаті Чигиринських походів 1677-78 рр. П.Дорошенко, останній гетьман Чигирина, проводячи військову реформу2, напевне, приділяв увагу і удосконаленню фортифікаційних споруд своєї резиденції, на що вказують назви деяких об’єктів Чигиринської фортеці – бастіон Дорошенка і рови Дорошенка3.
- Деталі
"Козак Мамай" в історії Чигиринського краю//Пам'ятки України. - №5-6. – 2011. – с.56-59
Трощинська О.І., молодший науковий співробітник
До найпопулярніших і найулюбленіших творів українського образотворчого мистецтва належить народна картина «Козак Мамай», яка давно вже стала візитівкою нашої культури, символом її національної самобутності. Картин, подібних до українських Мамаїв за сюжетом та композицією, в європейському фольклорі не існувало. Образ козака Мамая вже кілька століть привертає до себе посилену увагу багатьох митців, етнографів, фольклористів, письменників. Але й досі немає єдиної наукової думки щодо цього унікального вияву українського народного мистецтва.
- Деталі
Поштівки початку ХХ століття із видами Чигирина//Пам'ятки України. - №5-6. – 2011. – с.54-55
Харченко Л.І., молодший науковий співробітник
У середині 90-х рр. ХІХ ст. в книгарнях, кіосках і на лотках з’явилась новинка, що викликала значний інтерес серед населення. У продаж надійшли поштові картки, на яких були видрукувані види різних міст України. Видавались вони на той період цілими серіями, в які, як правило, включались зображення центральних вулиць і майданів, архітектурних ансамблів (палаців, садиб, фортець, монастирів) головних соборів, церков та інших культових споруд. Оскільки замовлення на видання приймались і від приватних осіб, то кожен бажаючий міг замовити серію листівок або окрему листівку із зображенням власного будинку, книгарні, контори, улюбленого місця. Власники цих книгарень були відомими видавцями листівок, і зображення вивісок і вітрин книгарні виконували роль своєрідної реклами їхньої продукції.1 На початку ХХ століття подібні листівки видавались і в Чигирині.
Читати далі: Поштівки початку ХХ століття із видами Чигирина
- Деталі
Пискун О.О., завідуюча відділом "Музей Б.Хмельницького"
В середині ХVII століття на арені політичного життя Східної Європи з’явилася людина, дії якої швидко привернули до себе «очі всіх народів». Ім’я цієї людини – Богдан – Зіновій Хмельницький. Ще за життя його порівнювали з прославленим карфагенським полководцем Ганнібалом, жорстоким вождем гуннів Аттілою, грізним Тамерланом 1. Його ім’я тлумачили, як “спаситель України” 2.Водночас поляки трактували ім’я Хмельницького, як “бич Божий”, посланий за бунти і зради, а саме “Богом даний для кари” 3. З цієї самої алегорії розпочинає свою книгу “Історія громадянських війн у Польщі” і венеціанський посол, сучасник Богдана Хмельницького Альберто Віміна. Описуючи комету, що з’явилася над Польщею 15 травня 1648 року він надає їй містичного змісту: “це був могутній знак небес про полум’я цієї війни, тож і саме ім’я її вождя є символічним – Богдан, тобто Богом даний (Dio dato) 4.
- Деталі
Пам'ятний знак "Хрест" на Замковій горі//Пам'ятки України. - №5-6. – 2011. – с.48-51
Перепелиця А.І., молодший науковий співробітник
Соціально – економічні зміни у Російській імперії на початку ХХ століття зумовили певні зрушення в галузі освіти та культури, але, загалом, культурно-освітній рівень населення Чигиринщини залишався вкрай низьким. В 1901 році у м.Чигирин налічувалось 1753 будинки, в яких проживало 10199 мешканців обох статей. На цей час в місті працювали: бібліотека-читальня, двокласне міське чоловіче училище, таке ж жіноче, три церковнопарафіяльні школи, 6 шкіл грамоти та 16 єврейських хедерів1.