Шановні колеги!

Запрошуємо Вас взяти участь у роботі VІІ науково-практичної конференції “Чигиринщина: історія і сьогодення”, яка відбудеться 21-22 листопада 2019 року в Чигирині.

Тематичні напрямки конференції:

1. Чигиринщина в контексті державотворчих процесів в Україні XVI-XXI ст.ст.
2. Археологічні дослідження Чигиринщини.
3. Історичні постаті України та Чигиринщина.
4. Культурна спадщина Чигиринщини.
5. Релігійне життя України та Чигиринщина.
6. Туристично-рекреаційний потенціал Чигиринщини: перспективи розвитку.
7. Актуальні питання історії та сьогодення музейництва, пам’яткоохоронної справи, краєзнавства.

Заяву на участь в роботі конференції просимо надіслати Оргкомітету до 15 жовтня 2019 року за адресою:

Шановні друзі!

Нам надійшла пропозиція придбати архів учасника українського національно-визвольного руху Микити Мироненка: скриньку з матеріалами, зібраними на території Німеччини під час перебування в таборі у 1946-47 рр. Микита Мироненко сам був представником того покоління, якому судилося безпосередньо долучитися до боротьби у 1917-20 рр. (служив у Січових Стрільцях). Після ІІ Світової війни емігрував до Великобританії, де помер у 1982 р.

За результатами оцінювання експертними радами та за рішенням Дирекції Українського культурного фонду проєкт № 543597 "Чигиринський прорив", поданий Національним історико-культурним заповідником "Чигирин" успішно пройшов усі етапи конкурсу програми "Інклюзивне мистецтво". Наш заклад, після підписання договору з Дирекцією УКФ про надання гранту, розпочав активну роботу з реалізації заходів проєкту. Виставковий проєкт «Чигиринський прорив» спрямований на промоцію творчого доробку гончаря Євгена Поступайла – ветерана АТО як прикладу успішної самореалізації та підтримки для людей після повернення з зони бойових дій та збереження культурної спадщини українців.

12 серпня 2019 р. в музеї Б.Хмельницького (м. Чигирин) відбулося відкриття Всеукраїнського симпозіуму народного мистецтва "Холодний Яр".
Учасниками симпозіуму стали майстри з різних куточків України: Сергій Спасьонов, Євген Пілюгін, Наталія Дмитренко (м. Решетилівка, Полтавщина), Ігор Карук (м. Київ), Марія Кравчук (Волинь), Надія Елеон, Анна Єрменчук-Гручман (Хмельниччина), Ростислав Крамар (м. Тернопіль), Тетяна Каленіченко, Тарас Крамаренко, Анна Веретільник, Оксана Огій, Лідія Солодар, Олександр Шепеньков, Ольга Мартинова (Черкащина).
Майстри працюватимуть в таких напрямках народного мистецтва: гончарство, витинанка, декоративний розпис, соломоплетіння, художня вишивка, писанкарство, килимарство, народне малярство.

Пропонуємо до вашої уваги статтю заслуженого журналіста України Валерія Ясиновського щодо резонансних досліджень Іллінської церкви в с. Суботів та пошуків поховання Богдана Хмельницького. За багатолітній стаж активного споживача медійної інформації привчив себе ощадно тратити емоції та дивини, але ця новина таки зачепила за живе і сокровенне. Посеред тихого розімлілого літа раптом громом з ясного неба – «ой гук, мати, гук!»: «В Суботові знайшли могилу Богдана Хмельницького!»

6 серпня 2019 року в історико-архітектурному комплексі "Резиденція Б. Хмельницького" НІКЗ "Чигирин" відбулася презентація виставкового проекту "Музей - натхнення і сенс життя", присвяченого пам'яті видатного українського музеєзнавця, Героя України, багаторічного генерального директора Львівської галереї мистецтв (1962-2012), лауреата Національної премії ім. Т. Шевченка Бориса Григоровича Возницького (1926-2012).

Влітку 2019 року Скіфська Правобережна експедиція ІА НАНУ та НІКЗ "Чигирин" (керівник ст. н. співробітник ІА, к.і.н. О.Д. Могилов) продовжила роботу по дослідженню археологічних памяток скіфського часу в басейні р.Тясмин. Участь у роботі експедиції брали: зав. сектором археологічних досліджень НІКЗ "Чигирин" - С.В. Руденко, аспірант ІА НАНУ - К.І. Панченко, зав. Історичним музеєм Камянського державного заповідника - Ю.Ю. Ляшко, студенти Криворізького державного педагогічного університету (керівники А.В. Тарасов, А.О. Дробот) та Центральноукраїнського державного педагогічного університету (керівник К.І. Панченко).

7 квітня 2019 р. в Українському Музеї у Нью-Йорку (США) відбулося відкриття виставки «Українське коло: до сторіччя визвольних змагань (1917-1921 рр.)». Національний історико-культурний заповідник «Чигирин» також долучився до цього виставкового проекту. Наш заклад надав для експонування комплекс речей періоду національно-визвольної боротьби 1919-1921 років, знайдених у схові на території Холодного Яру в 2017 році.

Серед представлених знахідок – пляшка з прозорого скла та металева капсула, виготовлена з 2-х гільз артилерійських снарядів, що містила документи у скрученому вигляді: виписи з метричних книг, паспорт власника коня, посвідка з революційним гаслом за підписом отамана Свирида Коцура, топографічна карта північно-західної території України. В ході дослідження було виявлено, що документи у схову належали Кривенку І.В.

5 квітня 2019 року в музеї Б. Хмельницького відбулося відкриття персональної виставки майстрині Лідії Солодар «Крайнебо».

Лідія Солодар - вчитель образотворчого мистецтва, керівник художньої студії “Досвітки” у Черкаській спеціалізованій школі І-ІІІ ст. №18 ім. В.Чорновола. Вона є лауреатом стипендії Президента України для молодих майстрів народного мистецтва 2016 року, переможницею Всеукраїнського конкурсу-огляду за програмою “Нові імена України” (2007 р.) в номінації “література”, першого Всеукраїнського конкурсу на кращу традиційну народну ляльку, організованому веб-проектом “Рукотвори” та Українським центром народної культури “Музей Івана Гончара” (2011 р.). Лідія Солодар була учасником симпозіуму народного мистецтва «Холодний Яр».

7 березня 2019 року Національному історико-культурному заповіднику "Чигирин" виповнюється 30 років.

Чигиринщина – край визначних подій української історії та самобутньої народної культури. Наприкінці 80-х років ХХ ст. в Чигиринському районі діяли Стецівський, Суботівський, Чигиринський краєзнавчі музеї, музейна кімната в селі Боровиця. Пропозиції щодо створення історико-культурного заповідника на Чигиринщині були озвучені у висновках комплексної наукової експедиції "Холодний Яр" (1981-1985рр.).

Справжнім поштовхом до створення заповідника стала стаття "Бути чи не бути заповіднику в Чигирині?" опублікована в журналі "Жовтень" у 1988 році. Автори статті, мистецтвознавець Юрій Лащук та директор Стецівського краєзнавчого музею Василь Полтавець, обґрунтували необхідність збереження культурної спадщини Чигиринського краю. Ідею створення заповідника підтримали голова Всесоюзного фонду культури Б.І. Олійник та заступник голови Черкаської обласної ради О.М. Дубовий. Ця стаття посприяла формуванню громадської думки та вирішенню цього питання на державному рівні.