7 квітня 2019 р. в Українському Музеї у Нью-Йорку (США) відбулося відкриття виставки «Українське коло: до сторіччя визвольних змагань (1917-1921 рр.)». Національний історико-культурний заповідник «Чигирин» також долучився до цього виставкового проекту. Наш заклад надав для експонування комплекс речей періоду національно-визвольної боротьби 1919-1921 років, знайдених у схові на території Холодного Яру в 2017 році.

Серед представлених знахідок – пляшка з прозорого скла та металева капсула, виготовлена з 2-х гільз артилерійських снарядів, що містила документи у скрученому вигляді: виписи з метричних книг, паспорт власника коня, посвідка з революційним гаслом за підписом отамана Свирида Коцура, топографічна карта північно-західної території України. В ході дослідження було виявлено, що документи у схову належали Кривенку І.В.

5 квітня 2019 року в музеї Б. Хмельницького відбулося відкриття персональної виставки майстрині Лідії Солодар «Крайнебо».

Лідія Солодар - вчитель образотворчого мистецтва, керівник художньої студії “Досвітки” у Черкаській спеціалізованій школі І-ІІІ ст. №18 ім. В.Чорновола. Вона є лауреатом стипендії Президента України для молодих майстрів народного мистецтва 2016 року, переможницею Всеукраїнського конкурсу-огляду за програмою “Нові імена України” (2007 р.) в номінації “література”, першого Всеукраїнського конкурсу на кращу традиційну народну ляльку, організованому веб-проектом “Рукотвори” та Українським центром народної культури “Музей Івана Гончара” (2011 р.). Лідія Солодар була учасником симпозіуму народного мистецтва «Холодний Яр».

7 березня 2019 року Національному історико-культурному заповіднику "Чигирин" виповнюється 30 років.

Чигиринщина – край визначних подій української історії та самобутньої народної культури. Наприкінці 80-х років ХХ ст. в Чигиринському районі діяли Стецівський, Суботівський, Чигиринський краєзнавчі музеї, музейна кімната в селі Боровиця. Пропозиції щодо створення історико-культурного заповідника на Чигиринщині були озвучені у висновках комплексної наукової експедиції "Холодний Яр" (1981-1985рр.).

Справжнім поштовхом до створення заповідника стала стаття "Бути чи не бути заповіднику в Чигирині?" опублікована в журналі "Жовтень" у 1988 році. Автори статті, мистецтвознавець Юрій Лащук та директор Стецівського краєзнавчого музею Василь Полтавець, обґрунтували необхідність збереження культурної спадщини Чигиринського краю. Ідею створення заповідника підтримали голова Всесоюзного фонду культури Б.І. Олійник та заступник голови Черкаської обласної ради О.М. Дубовий. Ця стаття посприяла формуванню громадської думки та вирішенню цього питання на державному рівні.

Закінчився 2018 рік, і ми хочемо згадати та поділитися з вами тими цікавими подіями, що відбувалися у Національному історико-культурному заповіднику «Чигирин» протягом року.

У 2018 році об’єкти заповідника відвідало 126142 осіб. Для вас ми провели 2560 екскурсій.

Музеї та об’єкти заповідника відвідали гості з усіх регіонів України, в т.ч. Криму, та з-за кордону: США, Австралії, Франції, Канади, Литви, Швеції, Грузії, Великобританії, Німеччини та ін.

Так можна сказати про сучасне с. Рацеве, що було утворене в 1958 р. із сіл Калантаєва, Кожарок, Рацева, Адамівки, частини Гущівки і Вітова. Всі ці села потрапили в зону затоплення Кременчуцького водосховища і в кінці 50-х рр.. ХХ ст. були переселені на «на степ». Як стверджують самі переселенці назва для нового села була обрана за наполяганням Турик Софії Артемівни, що була родом із «старого» с. Рацеве. За 60 років існування «нового» села вже виросло кілька поколінь.

Вже стало доброю традицією Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» проводити конкурси дитячої творчості. 14 грудня 2018 року в музеї Б. Хмельницького відбулося відкриття тимчасової виставки «Зимові візерунки», на якій представлені роботи учасників конкурсу дитячої творчості, присвяченого новорічно-різдвяним святам та традиціям українців

26 вересня в музеї Б.Хмельницького відкрилася тимчасова фотовиставка «Чигиринщина: історія в обличчях». Вона є складовою частиною великого проекту «Чигиринські родоводи» та розпочинає ювілейний—п'ятий сезон.

2 липня в музеї Б.Хмельницького (м.Чигирин) відбулося відкриття симпозіуму народного мистецтва "Холодний Яр".
Учасниками симпозіуму стали майстри з різних куточків України: Курська Ольга, Криворотова Анна, Мельник Кость, Крамаренко Тарас, Старов Микола, Дехтярчук Микола, Драч Анжела, Кізян Іванка, Крижанівська Євдокія, Швець Тамара, Бараннік Ольга, Кутова Марія, Заріцька Катерина, Каленіченко Тетяна, Черноус Олена, Мартинова Ольга.
Учасники пленеру, який триватиме протягом двох тижнів на базі НІКЗ "Чигирин", працюватимуть в різних напрямках народного мистецтва: гончарство, декоративний розпис, витинанка, лялька-мотанка, народне малярство. Захід проходить за підтримки департаменту культури, туризму та зв'язків з громадськістю Черкаської облдержадміністрації. Завершиться симпозіум підсумковою виставкою творчого доробку майстрів.

26 червня 2018 р. в музеї Богдана Хмельницького НІКЗ «Чигирин» відбулося урочисте відкриття виставки «ДЕРЖАВА, ВИБОРЕНА ВОГНЕМ І МЕЧЕМ», яка присвячена 370-й річниці початку Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького та створенню Української козацької держави.

Це великий за обсягом та складний концептуально виставковий проект є результатом співпраці двох козацьких заповідників – Національного заповідника «Хортиця» і Національного історико-культурного заповідника «Чигирин». Концепція виставки розроблена відділом науково-експозиційної роботи НЗ «Хортиця» під керівництвом кандидата філософських наук Світлани Копилової. На виставці експонується 436 музейних предметів (з фондів НЗ «Хортиця»), які відображають ті буремні події, що відбулись на теренах України в сер. XVII ст.

25 травня 2018 р. виповнюється 100 років з дня народження Олександра Андрійовича Найди – людини, що більшу частину свого життя присвятила вивченню, збереженню та популяризації історичної, культурної та природної спадщини Чигиринщини.

За його сприяння було значно зменшено площі вирубок деревини та насаджено нові. Проведено роботи по збереженню 1000-літнього дуба Максима Залізняка. Він склав детальну карту Холодноярського лісу та унікальну схему розташування основних історичних, природних, археологічних та інших об’єктів краю.