Історія прикрас сягає вглиб тисячоліть. Найперші з них з’явилися ще в кам’яну добу. Люди використовували різноманітні природні матеріали для створення намист та амулетів: зуби та кістки тварин, мушлі, каміння, плоди дерев та кущів. Ці прості предмети носили не лише як прикраси, але й як обереги, що захищали від злих духів та допомагали під час полювання.
В Чигиринському археологічному музеї найбільш чисельною є колекція знахідок, які розкривають життєдіяльність племен дніпро-донецької та середньостогівської культур, носії яких проживали в епоху неоліту та енеоліту на території багатошарового поселення в урочищі Молюхів Бугор поблизу с. Новоселиця Черкаського району Черкаської області. Це поселення було відкрито у 1950 р. О. І. Тереножкіним, а пізніше досліджувалося В. М. Даниленком. З 1992 р. розкопки продовжила археологічна експедиція під керівництвом кандидата історичних наук Т. М. Нераденко. Саме археологічні знахідки із цих досліджень стали основою експозиції першого залу музею. Значний інтерес відвідувачів викликають експонати, які були виявлені в похованнях неолітичного періоду: сланцевий човник, шматки вохри, зуби тварини, мініатюрна ритуальна посудина. В експозиції музею представлене давнє намисто, яке було виявлене у 1999 р. в ході археологічних досліджень могильника неолітичного періоду. В одному з поховань знайдено два фрагменти та п’ять цілих кістяних намистин-пронизок, які були єдиним супроводжуючим матеріалом похованого. Поряд експонується намисто з ікл ведмедя, які були випадково виявлені на території м. Чигирина, на березі р. Тясмин. У традиційних уявленнях ведмеже ікло асоціювалося із силою, мужністю, хоробрістю та захистом. Така прикраса свідчила про статус мисливця, який міг здолати сильного звіра в двобої.
Запрошуємо відвідати Чигиринський археологічний музей, де ви зможете детальніше ознайомитися з експозицією та дізнатися, як прикрашали себе давні люди, які жили на території сучасної Чигиринщини.
