У серпні 2025 року фонди Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» поповнилися досить рідкісним експонатом – перснем-печаткою козацької доби із геральдичною символікою. Знахідку було виявлено на території с.Медведівки, куток «Острів», Медведівської територіальної громади Черкаського району Черкаської області. Згідно договору дарування, артефакт було передано до фондової археологічної колекції Сиволапом Михайлом Павловичем, директором Черкаського міського археологічного музею.
Перстень-печатку (А-6489) виготовлено із срібла. Щиток має форму восьмикутника, на якому методом гравіювання зображено геральдичний символ с.Медведівки - «напнутий лук» та монограми «W» та «M», які розміщені у верхніх кутах щитка по обидва боки від наконечника стріли. Зображення на щитку обрамлено декоративною лінією із зубчастим орнаментом. Шинка незамкнена, верхня частина декорована вигравійованими маленькими зірочками на сітчастому орнаменті.
В українській історіографії можна натрапити на хибне переконання, що лук зі стрілою в гербах козацької доби – наслідок «східних впливів». Насправді ж ця традиційна для української шляхти, козацтва та міщанства зброя фігурує ще в середньовічній українській геральдиці, коли про османські чи кримськотатарські впливи годі вести мову навіть теоретично. У XVI ст., як і в Середньовіччі, лук та стріли є звичними сюжетами в гербах міст Київ, Чигирин, Черкаси, Канів, Корсунь, Берестя, а також у шляхетських гербах – надто серед дрібного боярства.
15 травня 1659 року Медведівка отримала Магдебурзьке право. За містом закріпився і герб: на білому у верхній частині зображена літера «М», у центральній частині – лук з натягнутою стрілою.
Лук зі стрілою стає одним із найпопулярніших сюжетів козацької геральдики. Їх на своїх печатках, зброї та інших речах уживають десятки козацько-старшинських родин: Бороздни, Вербицькі-Антіохи, Галагани, Галецькі, Гулаки, Журавки, Золотаренки та ін. Не менш поширеним він є і в міській геральдиці – в гербах Полтави, Пирятина, Харкова, Келеберди та ін. Фігурує лук зі стрілою також і в полкових та сотенних гербах – Козелецької, Столинської, Лукомської та Пирятинська сотні, а також Корсунського полку (за дослідженнями науковця Однороженка О.).
Очевидно, що даний старожитній артефакт належав одному з представників місцевої козацької старшини, тому козацький перстень-печатка з геральдичною символікою експонується в Медведівському краєзнавчому музеї.
Запрошуємо відвідати наш музей та докладніше ознайомитися з історією боротьби за українську державність на території Холодного Яру.