У музеї Богдана Хмельницького розпочала роботу виставка «Федір Гордовий – автор декоративного розпису цвітнянської кераміки (до 100-річчя від дня народження майстра)». На виставці представлено розмаїття форм традиційного гончарного кухонного та столового посуду: глечики, слоїки, макітри, ринки, горщики, баняки, миски, кухлики, куманці виготовлені майстрами с. Цвітна, частина з яких орнаментовані за ескізами Федора Петровича Гордового.
В рамках роботи виставки відбулася музейна зустріч з донькою Федора Петровича, Тамарою Гордовою – відомою майстринею декоративного розпису, заслуженою художницею України, яка поділася з присутніми спогадами про батька. А Лариса Кулініч – старша викладачка кафедри мистецької освіти ЦДУ ім. В. Винниченка (м.Кропивницький) – розповіла про власні дослідження цвітнянської кераміки.
Своїми думками про збереження та розвиток народного мистецтва поділилися історик, краєзнавець Олександр Солодар, заступники генерального директора НІКЗ "Чигирин" Віктор Лазоренко та Світлана Павлова.
Село Цвітна Чигиринського повіту Київської губернії (нині с. Цвітне Олександрівської громади Кіровоградської області) було одним із центрів гончарства. Вироби цвітнянських майстрів відомі з ХІХ ст. На поч. ХХ ст. с. Цвітна було одним з найбільших осередків виробництва полив’яного нерозмальованого посуду на Наддніпрянщині.
Перед першою світовою війною тут налічувалося 242 гончарних двори, діяли два гончарних заводи. У Цвітній гончарною справою займалося 80 % чоловічого населення. А виготовляли посуд із світлої пластичної глини. Спеціалізувалися цвітнянські майстри на виготовленні полив’яного столового посуду – чайників, глечиків, барилець, мисок, полумисків, кухлів. Робили також свічники, сільнички, фігурний посуд, іграшки, скульптурки. Вироби обливали зеленою і жовтою, рідше коричневою поливами. Неполив’яний посуд Цвітної представлено макітрами, горщиками, глечиками, риночками, формами для випікання тіста.
За дослідженнями науковців, у 1928 р. гончарством у селі займалось близько 600 майстрів (населення на той час – 6061 житель).
У 30-х роках ХХ ст. у місцевому колгоспі організували гончарну бригаду, з якої в 1933 р. утворили артіль. У цей час цвітнянські гончарі їздили опановувати підполив’яний розпис в Опішню на Полтавщині. Кращими малювальниками були Мар’яна Свороба і Михайло Погрібний, повоєнного – Ксенія Бурлій, Олександра Комар, Валентина Білоус. Серед знаних цвітнянських майстрів народної керамічної скульптури – Марко і Василь Кучеренки, Агей Койда, Аврам Кабак, Каленик Головко.
У 80-х роках у с. Цвітне працював гончарний цех, який виготовляв горщики для квітів. У 1990-2000-х було кілька спроб відновити виробництво, але економічна криза, висока ціна на енергоносії не дали змоги реалізувати ці плани. Гончарство, як ремесло, у с. Цвітне припинило своє існування.
Вироби цвітнянських гончарів зберігаються в Музеї українського народного декоративно-приладного мистецтва в Києві. Цвітнянську кераміку представлено в музеях Кропивницького. Велику колекцію зібрано в Державному музеї історії Олександрівського району. Велика кількість посуду зберігається у фондах Національного історико-культурного заповідника «Чигирин».
У с. Цвітна народився Федір Петрович Гордовий (26. 02. 1924 – 31. 01. 1982) – відомий майстер народної творчості Черкащини.
Малий Федір науку освоїв у своїх батька та діда. Змалечку умів ліпити свистунці, крутив на гончарному крузі маленькі мисочки, горщики, глечики, макітерки. Творчий шлях розпочав з гончарної артілі, де спочатку працював бригадиром у малювальниць, а згодом став художником-технологом виробництва гончарної артілі.
Напрацьовані навички, вроджений талант згодом допомогли сформувати художній образ цвітнянського керамічного осередку. Включення в композицію стилізованих рослинних елементів стало характерною авторською манерою майстра та трансформувалося у власний неповторний стиль. Саме Федором Гордовим були розроблені спеціальні композиції орнаментів «вазонів» («букет» або «дерево життя») з улюбленою ромашкою по центру. В основі малюнку цвітнянської кераміки була стилізація квітів та рослин, які оточували майстра: ромашка, бузок, барвінок, хвощ польовий, калина, терен, смородина та ін.
Творчість Федора Петровича після переїзду з с. Цвітна до м. Черкаси не занепала, а навпаки вийшла на новий рівень – майстер активно займається виготовленням нових форм керамічної скульптури. Жанрові композиції Гордового позначені глибокою емоційністю, метафоричністю та реалістичністю. Роботи митця вирізняються смаком, плавністю ліній, вдалим поєднанням форм.
У Черкасах Ф.П. Гордовий працював головним художником-декоратором міського управління торгівлі, «Будинку торгівлі» та магазину «Дитячий світ». В 60-70 рр. був учасником багатьох мистецьких виставок.
Роботи Федора Петровича зберігаються у музеях України та в приватних колекціях. Близько 30 творів художньої розробки майстра є частиною фондової колекції Національного історико-культурного заповідника «Чигирин».
Виставка працюватиме протягом двох місяців.
Запрошуємо!