Експозиція третього залу Чигиринського археологічного музею присвячена скіфській добі в історії Чигиринщини. Найвідомішою та найбільшою пам’яткою цього періоду є Мотронинське городище та курганний могильник навколо нього, які датуються VII-Vст. до н.е. В експозиції представлено матеріали із археологічних розкопок 1989-1996 рр. науковців Безсонової С.С. та Скорого С.А. та результати дослідження курганного могильника міжнародної українсько-польської експедиції 2001-2003 рр. на чолі з археологами Скорим С.А. та Хохоровські Я.
Один із фрагментів експозиції археологічного музею знайомить нас із розкопками найбільшого кургану «Скіфська могила». Тут можна побачити макет кургану з двома дослідженими гробницями та знахідки з пограбованих поховань. У результаті розкопок було виявлено, що у боковій гробниці було поховано знатного скіфського воїна, його хлопчика-слугу та бойового коня. Біля східної стіни під завалом землі знайдено деталі 4-х наборів кінської вуздечки, поруч, на підлозі, виявлені налобники для захисту голови коня та унікальний кінський нагрудник. Всі ці знахідки були відреставровані та представлені в експозиції третього залу у великій вітрині, де подано реконструкцію кінської збруї та знайдені елементи захисту коня (Рис.1).
Бойовий кінь був основним озброєнням скіфської кінноти. Без коня немає і кавалерії, одним із основних показників якості і боєздатності кінноти – це якість кінного складу. Тренований бойовий кінь брав участь в сутичці разом зі своїм господарем, міг врятувати пораненого, винести його з поля бою. Тому так важливо було захистити свого коня. Майстрами виготовлялися різноманітні засоби для захисту голови і тіла тварини. Захисний обладунок коня складався із нащічників, декоративних блях, налобника та нагрудника. Масивний налобник закривав передню частину морди коня – від чола до ніздрів, оберігав від стріл і списів, для захисту корпусу робили пластинчасті нагрудники і попони із товстої шкіри.
В експозиції археологічного музею представлений налобник платинчастий залізний виготовлений в техніці кування із металевої пластини, зі зворотнього боку, зверху і знизу, розташовані петлі напівкруглої форми для кріплення наносників на поперечних ременях. Налобник А-5129 має асиметричну усічено-ромбічну форму. Довжина – 35,2см, ширина зверху – 7см, знизу – 5,8 см, найширша частина – 8,7см (Рис.2).
Поряд з налобниками, внизу, у вітрині експонується нагрудник коня металевий А-5246 напівовальної форми із горизонтальною верхньою частиною та округлою нижньою. Висота – 26,2 см, ширина горизонтальної частини – 34,8 см. Виготовлений із 6 широких пластин,закріплених на шкіряній основі. Цей факт засвідчують фрагменти шкіряного канту – 6-7 мм, який зберігся по периметру обладунку. Нагрудник одягався на грудину коня за допомогою ременів, які кріпилися до шкіряної основи. На зовнішній стороні нагрудника, приблизно в середній його частині, розташовані 3 бронзових прорізних дзвіночки із залізними язичками. Будь-яких кріплень дзвіночків до нагрудника не фіксується, тому науковці припускають, що вони кріпилися до окремого ременя, а потім одягалися поверх нагрудника (Рис.3).
Отже, унікальність знайдених захисних обладунків бойового коня визначається великою рідкістю подібних знахідок у скіфських курганах.
Тож, завітайте до Чигиринського археологічного музею та дізнайтеся більше цікавої інформації від екскурсоводів про давню історію нашого краю!