Ви тут: Головна Видавнича діальність: Публікації
  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

bogdan

Публікації

Бастіон Дорошенка Чигиринської фортеці

e-mail Друк

Бастіон Дорошенка Чигиринської фортеці//Пам'ятки України. - №5-6. – 2011. – с.60-69

Капуста В.І., старший науковий співробітник

Чигирин, відомий з початку XVI ст., найбільшого розквіту досяг за часів Б.Хмельницького, коли місто стало першою гетьманською столицею України. Чигиринська фортеця, що була стрижнем фортифікаційних споруд міста, як писав П.Алепський в 1655 р. "… не мала собі рівних у всій країні козаків"1. Своє політичне і військове значення Чигирин втратив після зречення П.Дорошенком гетьманства, і, як наслідок, був повністю зруйнований в результаті Чигиринських походів 1677-78 рр. П.Дорошенко, останній гетьман Чигирина, проводячи військову реформу2, напевне, приділяв увагу і удосконаленню фортифікаційних споруд своєї резиденції, на що вказують назви деяких об’єктів Чигиринської фортеці – бастіон Дорошенка і рови Дорошенка3.

Детальніше...
 

"Козак Мамай" в історії Чигиринського краю

e-mail Друк

"Козак Мамай" в історії Чигиринського краю//Пам'ятки України. - №5-6. – 2011. – с.56-59

Трощинська О.І., молодший науковий співробітник

До найпопулярніших і найулюбленіших творів українського образотворчого мистецтва належить народна картина «Козак Мамай», яка давно вже стала візитівкою нашої культури, символом її національної самобутності. Картин, подібних до українських Мамаїв за сюжетом та композицією, в європейському фольклорі не існувало. Образ козака Мамая вже кілька століть привертає до себе посилену увагу багатьох митців, етнографів, фольклористів, письменників. Але й досі немає єдиної наукової думки щодо цього унікального вияву українського народного мистецтва.

Детальніше...
 

Поштівки початку ХХ століття із видами Чигирина

e-mail Друк

Поштівки початку ХХ століття із видами Чигирина//Пам'ятки України. - №5-6. – 2011. – с.54-55

Харченко Л.І., молодший науковий співробітник

У середині 90-х рр. ХІХ ст. в книгарнях, кіосках і на лотках з’явилась новинка, що викликала значний інтерес серед населення. У продаж надійшли поштові картки, на яких були видрукувані види різних міст України. Видавались вони на той період цілими серіями, в які, як правило, включались зображення центральних вулиць і майданів, архітектурних ансамблів (палаців, садиб, фортець, монастирів) головних соборів, церков та інших культових споруд. Оскільки замовлення на видання приймались і від приватних осіб, то кожен бажаючий міг замовити серію листівок або окрему листівку із зображенням власного будинку, книгарні, контори, улюбленого місця. Власники цих книгарень були відомими видавцями листівок, і зображення вивісок і вітрин книгарні виконували роль своєрідної реклами їхньої продукції.1

На початку ХХ століття подібні листівки видавались і в Чигирині.

Детальніше...
 

Ось він, отой Хміль…

e-mail Друк

Ось він, отой Хміль… (до історії трактування імені Богдана Хмельницького)//Пам'ятки України. - №5-6. – 2011. – с.52-53

Пискун О.О., завідуюча відділом "Музей Б.Хмельницького"

В середині ХVII століття на арені політичного життя Східної Європи з’явилася людина, дії якої швидко привернули до себе «очі всіх народів». Ім’я цієї людини – Богдан – Зіновій Хмельницький. Ще за життя його порівнювали з прославленим карфагенським полководцем Ганнібалом, жорстоким вождем гуннів Аттілою, грізним Тамерланом 1. Його ім’я тлумачили, як “спаситель України” 2.Водночас поляки трактували ім’я Хмельницького, як “бич Божий”, посланий за бунти і зради, а саме “Богом даний для кари” 3. З цієї самої алегорії розпочинає свою книгу “Історія громадянських війн у Польщі” і венеціанський посол, сучасник Богдана Хмельницького Альберто Віміна. Описуючи комету, що з’явилася над Польщею 15 травня 1648 року він надає їй містичного змісту: “це був могутній знак небес про полум’я цієї війни, тож і саме ім’я її вождя є символічним – Богдан, тобто Богом даний (Dio dato) 4.

Детальніше...
 

Пам'ятний знак "Хрест" на Замковій горі

e-mail Друк

Пам'ятний знак "Хрест" на Замковій горі//Пам'ятки України. - №5-6. – 2011. – с.48-51

Перепелиця А.І., молодший науковий співробітник

Соціально – економічні зміни у Російській імперії на початку ХХ століття зумовили певні зрушення в галузі освіти та культури, але, загалом, культурно-освітній рівень населення Чигиринщини залишався вкрай низьким. В 1901 році у м.Чигирин налічувалось 1753 будинки, в яких проживало 10199 мешканців обох статей. На цей час в місті працювали: бібліотека-читальня, двокласне міське чоловіче училище, таке ж жіноче, три церковнопарафіяльні школи, 6 шкіл грамоти та 16 єврейських хедерів1.

Детальніше...
 

Іллінська церква в Суботові в студіях ХІХ – початку ХХ ст.

e-mail Друк

Іллінська церква в Суботові в студіях ХІХ – початку ХХ ст..//Пам'ятки України. - №5-6. – 2011. – с.38-47

Кукса Н.В., старший науковий співробітник

На зламі ХІХ-ХХ століть, коли заходами російського уряду доруйновувалися останні залишки української державності, коли завмирало культурне життя в своїх старих формах і, здавалось, цього разу вже назавжди, якраз тоді серед освічених представників українського громадянства, як антитеза до упадку старого життя, зароджувався новий духовний процес: пробудження інтересу до свого власного минулого, змагання зберегти національно-історичну традицію. Розпочався період українського національного відродження. 1

Саме в цей час пожвавлюється дослідницька робота над літописними та архівними джерелами, що певною мірою проливають світло на події козацької доби. Погляди багатьох істориків фокусуються на історичному минулому колишньої гетьманської столиці Чигирині та родового маєтку Хмельницьких Суботові. В даному контексті в їх полі зору постійно перебуває церква Святого Пророка Іллі в Суботові як усипальниця великого гетьмана.

Детальніше...
 
Сторінка 1 з 2


Авторські права захищені. При копіюванні матеріалу обов’язкове гіперпосилання на сайт!