Робота художника-реставратора тривала і кропітка, потребує грунтовних знань, практичних вмінь та професійного досвіду, і часто саме від неї залежить не лише експозиційний вигляд, а і подальша доля музейного предмета.

У фондовій колекції НІКЗ «Чигирин» зберігається 42 праски.

Збірка формувалася з фонду Чигиринського краєзнавчого музею, Стецівського краєзнавчого музею, шляхом збору працівниками заповідника під час етнографічних експедицій. Частина з них подарована жителями району. В колекції представлені праски з м.Чигирина та сіл чигиринського району: с.Галаганівки, с.Головківки, с.Стецівки, с.Медведівки, с.Івківці, с.Мельники, с.Вершаць, с.Ружичево, х.Буди, с.Погорільці. Датуються праски кінцем ХІХ – І половиною ХХ століть. Виготовлені з чавуну методом лиття в заводських умовах (чавуноливарні артілі).

В фондовій колекції НІКЗ «Чигирин» нараховується більше двохсот вишитих сорочок. Збірка формувалася з фонду Чигиринського краєзнавчого музею, Стецівського краєзнавчого музею, шляхом збору працівниками заповідника під час етнографічних експедицій. Частина з них подарована жителями району. Поповнення відбувається також шляхом закупки.

В колекції представлені сорочки з м.Чигирина та сіл Чигиринського району. Датуються сорочки кінцем ХІХ – ІІ половиною ХХ століття. Основну групу колекції становлять вишиті жіночі сорочки. Для пошиву використано лляне та конопляне полотно фабричного та домотканого виробництва. Для оздоблення вишивкою використовували заполоч, лляні та вовняні нитки, муліне.

Аналізуючи фондову колекцію можна зробити певні узагальнення: за типами сорочок представлені: «додільна» сорочка (довга сорочка до долу, яка шиється з одного шматка полотна); сорочка «з підтичкою» (верхня частина шиється з тонкого фабричного полотна, а нижня з домотканого).

Важливе місце в композиційному вирішенні українського народного жіночого костюма кін. ХІХ - поч. ХХ століття належить ювелірним прикрасам. Вони виступають у синтезі з різними видами народного мистецтва, посилюючи художній образ традиційного вбрання. Завдяки своїм самобутнім рисам прикраси українок були певною ознакою належності людини до тієї чи іншої верстви суспільства, визначали її вік, сімейний стан, етнічну та регіональну приналежність.

Розглянемо прикраси до народного жіночого вбрання на прикладі речей із фондової збірки НІКЗ "Чигирин" та прикрас з приватної колекції жителя м.Чигирина Потапенка С.Ф..

На початку січня 2014 року головою Національної спілки майстрів народного мистецтва України Шевченком Євгеном Ігоревичем було передано до фондів НІКЗ «Чигирин» колекцію робіт майстрів народного мистецтва. В даній збірці представлені: дерев’яні вироби та скульптурні композиції з дерева, авторів: Варава В., Приходько І., Прохоров А., Слободянюк В., Галь Г., Чорний Р., Каменецький А.,  Ворончак В., Горний Є., Карпенко А., Вакуленко Т., Завгородній В. Вироби художнього мистецтва, авторів: Сокол Г., Онацько М., Вітковська Л., Пасічна З., Завгородній В., Просяник І., Слободянюк В., Калюжна Ф. Вироби з соломи, авторів: Данилецька О., Кірєєва, Вронська Р., Таран М.. Вироби з глини, автори: Шавула М., Накірняк Л., Шевченко М., Мицкан Р., Байда А., Радько С., Тодорчук С., Міщенко Ф., Вільчинський О., Дворак О., Шафіров О., Шпак Т., Нечай Ю., Никорович С., Шинкаренко Д..