7 березня 2019 року Національному історико-культурному заповіднику "Чигирин" виповнюється 30 років.
Чигиринщина – край визначних подій української історії та самобутньої народної культури. Наприкінці 80-х років ХХ ст. в Чигиринському районі діяли Стецівський, Суботівський, Чигиринський краєзнавчі музеї, музейна кімната в селі Боровиця. Пропозиції щодо створення історико-культурного заповідника на Чигиринщині були озвучені у висновках комплексної наукової експедиції "Холодний Яр" (1981-1985рр.).
Справжнім поштовхом до створення заповідника стала стаття "Бути чи не бути заповіднику в Чигирині?" опублікована в журналі "Жовтень" у 1988 році. Автори статті, мистецтвознавець Юрій Лащук та директор Стецівського краєзнавчого музею Василь Полтавець, обґрунтували необхідність збереження культурної спадщини Чигиринського краю. Ідею створення заповідника підтримали голова Всесоюзного фонду культури Б.І. Олійник та заступник голови Черкаської обласної ради О.М. Дубовий. Ця стаття посприяла формуванню громадської думки та вирішенню цього питання на державному рівні.
Управлінням культури Черкаського облвиконкому (начальник Собченко В.К.) та районним відділом культури (завідуючий Кучман М.М.) була підготовлена відповідна документація (історичні довідки, перелік пам’яток, проект положення та ін..) для розгляду питання про створення заповідника на державному рівні. Клопотання про створення заповідника було подано до Ради Міністрів УРСР.
Заповідник створено 7 березня 1989 р. згідно з постановою Ради Міністрів УРСР №77 «Про оголошення комплексу пам’яток історії, культури та природи м. Чигирина, с. Суботова і урочища Холодний Яр у Черкаській області Державним історико-культурним заповідником» з метою вивчення, збереження та відтворення національно-культурної спадщини та пам’яток природи одного з визначних регіонів України – Чигиринщини. З того часу минуло 30 років. За цей період заповідник перетворився з невеличкої кімнати в будинку культури на один з найпотужніших центрів науково-дослідної, пам'яткоохоронної, освітньої роботи Центральної України. За цей час виконаний значний обсяг робіт з дослідження, реставрації, відтворення та популяризації історико-культурної спадщини Чигиринщини. Сьогодні на території НІКЗ «Чигирин» знаходиться 30 пам’яток історії, архітектури, археології, ландшафту та монументального мистецтва, з яких 5 – національного значення та 5 музеїв. Знаковим для Чигиринщини став 1995 р., коли відзначалося 400-річчя з дня народження гетьмана Б.Хмельницького. Тоді було збудовано каплицю Св. Покрови та відкрито музей Богдана Хмельницького, а 23 вересня 1995 р. Указом Президента України Чигиринському державному історико-культурному заповіднику надано статус національного.
Створення заповідника дало поштовх активізації археологічних досліджень на території Чигиринського краю. Величезним внеском у розвиток вітчизняної археології стало відновлення розкопок на археологічних пам’ятках, відомих за межами України: Мотронинському городищі скіфського часу (VII-V ст. до н. е.) у 2001-2003 рр. та у 2017-2018 рр. та Суботівському городищі чорноліської культури (XI-VIII ст. до н. е.) у 1994-1995 рр. У 1989 р. почалися дослідження території старого міста в Чигирині. За чотири польові сезони було розкопано підземну частину бастіону Дорошенка на Замковій горі, відкрито залишки церкви Петра і Павла. У Нижньому місті, під горою, археологи відкрили цвинтар XVI-XVII ст., де було досліджено 263 поховання. У 2004-2005 рр. продовжились розкопки церкви Петра і Павла.
У 2005-2006 рр., перед початком будівництва історико-архітектурного комплексу «Резиденція Б.Хмельницького», проводились розкопки Нижнього міста експедицією археологічної інспекції Черкаської ОДА. Було розкопано понад 6 тисяч квадратних метрів території пам’ятки. Влітку 2008 р. ця ж експедиція проводила розкопки на багатошаровому городищі – Замчищі Хмельницьких у Суботові. Археологічні дослідження Замкової гори продовжувалися у 2017-2018 рр. В результаті роботи спільної наукової експедиції Інституту археології НАН України та НІКЗ «Чигирин» було виявлено колективне поховання черепів, яке історики пов’язують з Чигиринськими походами 1677-1678 рр.
Археологічними дослідженнями Чигиринщини за ці 30 років займалися відомі дослідники України та з-за кордону: В.Клочко, І.Мотзенбеккер, С.Бессонова, С.Скорий, Я.Хохоровськи, П.Горішній, Д.Куштан, О.Могилов та ін..
Протягом 2005-2009 рр. на території заповідника був виконаний великий обсяг робіт з відтворення культурної спадщини. На Замковій горі відновлений бастіон Петра Дорошенка, збудована церква Св. Апостолів Петра і Павла, завершено створення постійних експозицій музеїв Б.Хмельницького та археології Середнього Подніпров’я, проведені роботи із створення першої черги історико-архітектурного комплексу «Резиденція Богдана Хмельницького». В с.Суботів зроблений капітальний ремонт церкви Св. Іллі та споруджений павільйон над залишками кам’яниці на Замчищі Хмельницьких. Великим досягненням є залучення до проблеми охорони та збереження тисячолітнього дуба Максима Залізняка фахівців багатьох наукових та науково-дослідних установ України та з-за кордону. На базі НІКЗ «Чигирин» проходять Міжнародні науково-практичні конференції «Технологічні особливості охорони, збереження та лікування багатовікових дерев». Науковці та спеціалісти розробили рекомендації щодо охорони і збереження дуба М.Залізняка та організації зони охорони пам’ятки.
Науковці заповідника постійно беруть участь у наукових конференціях, організованих музеями, заповідниками, навчальними закладами України. Протягом 1989-2019 рр. науковці заповідника взяли участь у 394 конференціях. Ними опубліковано 1397 статей. Вже традиційними стали конференції «Чигиринщина: історія і сьогодення», які проводить заповідник. Фондова колекція заповідника сьогодні нараховує 41162 експонати.
З 1989 по 2019 р. музеї та об’єкти заповідника відвідали 1566330 осіб. Для них проведено 49234 екскурсії. Науковцями заповідника за цей час підготовлено 611 виставок в музеях та за межами закладу. Однією з найзнаковіших стала виставка «Атрибути гетьманської влади та особисті речі Богдана Хмельницького» у 2002 р. Протягом останніх років значно активізувалась освітня робота з дитячою аудиторією. Для учнів шкіл розроблені цикли занять, проводяться музейні дні, пересувні виставки, майстер-класи. Спільно з навчальними закладами було реалізовано проекти «Освітньо-творчий діалог «Чигиринський край очима дітей», «Майстерня Святого Миколая». У 2017 р. завдяки ініціативній групі «Школа+музей» реалізовано проект «Дитячий музейний простір» в музеї Б.Хмельницького, де представлені різноманітні музейні ігри та активності, розроблені науковцями заповідника.
В тісній співпраці з Національною спілкою майстрів народного мистецтва України в НІКЗ «Чигирин» багато років проходять Всеукраїнські симпозіуми народного мистецтва «Чигирин», «Суботів» та «Холодний Яр». Унікальні речі, створені майстрами, поповнюють фонди НІКЗ «Чигирин».
НІКЗ «Чигирин» бере постійну участь в різноманітних міжнародних та всеукраїнських виставках, презентаціях, фестивалях, інших масових заходах.
У 2011 р. пам’ятка «Чигиринська фортеця - Резиденція Богдана Хмельницького» ввійшла до десятки фіналістів та отримала спеціальну відзнаку, як визначна пам’ятка української історії в рамках Всеукраїнської акції «7 чудес України: замки, фортеці, палаци». В 2012 р. НІКЗ «Чигирин», вперше взявши участь у Всеукраїнському конкурсі якості продукції (товарів, робіт, послуг) «100 кращих товарів України» став його лауреатом у номінації «Екскурсійні послуги», а наступного року заклад був відзначений на обласному рівні. Пам’ятка ландшафту «Дуб Максима Залізняка» є переможцем Всеукраїнського конкурсу «Національне дерево України» в номінації «Меморіальне дерево».
За всіма досягненнями заповідника стоїть колектив наукових співробітників, технічних працівників, які спільно працюють над збереженням історико-культурної спадщини для наступних поколінь.
Олена Трощинська,
молодший науковий співробітник
