Ви тут: Головна Експозиції: Віртуальні виставки (поновлено) Головківські миски кін. ХІХ - поч. ХХ ст.ст.
  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

bogdan

Головківські миски кін. ХІХ - поч. ХХ ст.ст.

e-mail Друк

Керамічна колекція НІКЗ "Чигирин" представлена на тлі історичного розвитку краю, з найдавніших часів до сьогодення:

археологічні знахідки чорноліської, черняхівської, зарубинецької культур;

фрагменти посуду скіфського часу;

грузила до рибальських сітей;

пряслиця різних форм;

козацькі люльки, кахлі, посуд XVII-XVIII ст.ст.

посуд кінця ХІХ-ХХ ст.ст.

Особливе місце посідає збірка головківської фляндрової миски кінця ХІХ – І половини ХХ століття. (16 предметів ІП-180, 735, 1279, 1280, 1330, 1461, 3480, 3481, 3482, 3507, 3508, 3509, 3888, 3889, 3890 і Нд-2252).


Протягом віків в Україні розвивалося гончарне ремесло. Регіональна і локальна специфіка народного гончарства у різних місцевостях зумовлювалася такими факторами, - як особливості місцевої сировини (вид, якість, кількість), традиції, впливи міських цехів та переселенців, зміни в побуті.

ХІХ століття – класична пора народної майоліки. Вона надзвичайно багата місцевою індивідуальною своєрідністю, зберігає художні принципи ще античних витоків. На зламі ХІХ і ХХ століть понад 650 центрів випускали головним чином посуд.

Чигиринщина була одна з найбільших центрів гончарства на Правобережній Україні. "…керамічний посуд робили майстри Цвітної – 25 дворів, Полудніївка – 3, Головківка – 3, Івківці - 2, Суботова – 1.

Дослідники гончарства вважають, що одним із значних центрів фляндрового керамічного розпису ІІ половини ХІХ - І половини ХХ століть був осередок гончарів села Головківки Чигиринського району.

Так, за даними анкетного обстеження, проведеного в 1912 році, у селі було 19 гончарень і 70 майстрів.

На початку ХХ століття найкращими майстрами в Головківці були Андрій Горбань і Тиміш Олійник, у 1930-ті роки Степан Канюка, Тарас Кузик, Федір Гондя. У післявоєнні роки відзначались майстри фляндрового розпису Никон Брюховецький, Кирило Кам’янецький, Яків Канюка, Панфило Коваль, Петро Зінченко, Іван і Петро Атамасі, Михайло і Яків Брюховецькі.

Індивідуальні орнаменти, створені майстрами звертали на себе увагу настільки, що покупці знали імена авторів гончарів і пізнавали їхні орнаменти, які були, незважаючи на велику різноманітність, ніби авторськими марками. На жаль, нам не відомі прізвища авторів головківських мисок із фондової колекції НІКЗ "Чигирин". Гончарне виробництво фактично припинилось наприкінці 70-х років ХХ століття. Лише завдяки ініціативі генерального директора НІКЗ "Чигирин" Полтавця В.І. з метою відродження та популяризації народних промислів було створено спеціальний "Відділ відродження народних промислів". В цьому відділі Яків Михайлович Брюховецький, (уродженець села Головківки, нащадок роду гончарів Брюховецьких), відновив традиції фляндрового розпису кераміки.

Фондова колекція головківської миски формувалася в 90-х роках ХХ століття, завдяки збиральницьким експедиціям працівників заповідника.

Аналізуючи дану колекцію, можна визначити характерні особливості головківської фляндрованої миски.

Насамперед, цікава форма виробу - миски круглобокі, потовщені і трохи вигнуті назовні вінця, які завжди прикрашені "кривулькою". В розмірах зберігається співвідношення діаметру вінець до висоти виробу (3:1).

Дослідниця кераміки Наддніпрянщини Данченко Л. в своїй роботі зазначає, що завдяки плавно заокругленим стінкам миски при нанесенні розпису створювався особливий стиль "по плавно вигнутих стінках ріжок ходив інакше, а краплини ангобу, не затримувані уступом стінок, стікали нерівними затіками. З часом саме цей, здавалося б, технічний недолік обернувся на одну з найцікавіших художніх особливостей головківського розпису – чудову його свіжість і вільність, надзвичайну динамічність". Використовували в головківському розпису три основні кольори – білий, зелений, різновид червоного. Для оздоби, найчастіше використовували різноманітні хвилясті та зубчасті лінії, "колосок", "овесик", "лебедики", "стовпчики", "квіточки". На денці – безкінечник, який утворював розетку.

Такі мотиви використовували і майстри – послідовники: заслужений майстер народного мистецтва Я.М.Брюховецький, його учні І.Кривенець та С.Комар. На даний час традиції головківського фляндрованого розпису продовжує працівник заповідника заслужений майстер народної творчості України Поступайло Євген.

Для майстрів головківського фляндрованого розпису характерну надзвичайна працездатність, відчуття краси і гармонії, уміння надати звичайній побутовій речі (посуду) мистецької довершеності, зберігаючи при цьому автентичне коріння.

Дана колекція, з урахуванням низки ознак, може слугувати джерелом для проведення атрибування виробів головківського гончарного осередку кінця ХІХ – ХХ століття.

О.Зелена, старший науковий співробітник відділу фондів

М.Ковіня, науковий співробітник відділу фондів

 

 

Авторські права захищені. При копіюванні матеріалу обов’язкове гіперпосилання на сайт!