Влітку 2017 р. на околиці холодноярського лісу – хутір Касьянове села Лубенці (урочище «Кривенкове») серед густих чагарників випадково виявили цікаву знахідку. Схов із пляшкою з прозорого скла, два пістолети Браунінга (FM Browning M, 1900) та металева капсула, виготовлена з 2-х гільз артилерійських снарядів, що містила у скрученому вигляді документи (близько 30 одиниць). Дослідження документів, останні з яких були датовані серединою 30-х років ХХ століття, дозволяють зробити припущення, що даний схов було закладено в середині – другій половині 30-х років ХХ століття. За час тривалого зберігання під землею та впливу вологи всі предмети зазнали значних пошкоджень, паперові документи були частково втрачені, деякі збереглися фрагментарно.Власником речей, ймовірно, була особа на прізвище Кривенко – це прізвище фігурує у більшості документальних знахідок.

Прізвища Кривий та похідне від нього Кривенко (Кривенко – син Кривого), були досить поширені на терит

орії колишнього Чигиринського повіту [1], до якого колись входили села Жаботин, Лубенці та Куликівка. Згадки про них збереглися також в деяких топонімічних назвах регіону: Кривенків Яр (один з холодноярських ярів), куток Кривенкове або Кривенків в с. Лубенці (куток на якому проживала родина/родини з даним прізвищем, розташований зі сторони сусіднього села Куликівки, поблизу місця знахідки).

Під час польових досліджень в с. Лубенці (нині Кам’янського району Черкаської області), проведених завідувачем філіалу «Холодний Яр» НІКЗ «Чигирин» Легоняком Богданом Васильовичем, було встановлено ім’я людини, якій, ймовірно, міг належати даний схов. Так, колишній голова сільської ради с.Лубенці Вільгурський Микола Степанович, який перебував на посаді голови сільської ради с.Лубенці з 1978 по 2002 роки, повідомив, що в селі тривалий час проживав Кривенко Іван Васильович (1881 р. н.), який походив з родини заможних селян, що були розкуркулені радянською владою. Ходили чутки про його участь у молоді роки в збройних повстанських формуваннях. Мав трьох дітей: двох доньок та сина. За даними домової книги у 1947 році Кривенко І. В. проживав разом з донькою Катериною (1912 р. н.). Відомості про інших дітей – відсутні. Помер та був похований у с. Лубенці в період між 1956-1958 рр. Кривенко Катерина Іванівна була незаміжня та бездітна, в похилому віці переїхала на проживання до племінників у м. Смілу Черкаської обл. На цьому відомості про сім’ю Кривенків обриваються [2].

Представлений комплекс речей в кількості 12 предметів є лише частиною знахідок зі схову, що мають задовільний стан збереження або були відреставровані. Зокрема, комплекс реставраційно-консерваційних заходів по відтворенню пістолетів Браунінга було проведено реставратором художніх виробів та декоративних предметів НІКЗ «Чигирин» Супрягою Л.М.

Частина тексту даних документів втрачена, але співставивши їх можна зробити висновки про те, що два з них були зроблені в один день, за номерами 167 та 169 любомирським парафіяльним священиком Серафимом. Вони засвідчують смерть батька І.В. Кривенка (Василя) в 1902 р. та народження його брата Сави в 1877 р. Можна зробити припущення, що початково родина Кривенків проживала в селі Любомирка, а згодом брати Кривенки переселилися до с.Лубенці, де, як вказує третій випис, і помер Сава. Підбір даних виписів з метричних книг, на нашу думку, давав І.В. Кривенку можливість не лише прослідкувати власний родовід, а й, за необхідності, довести свої права на спадщину.

Особливо цікавою серед даної збірки є посвідка, видана І.В. Кривенку отаманом Свиридом Коцуром.

Серед особистих документів знаходилося також посвідчення власника коня. На жаль, особисті дані, вписані в документ чорнилом, втрачені – розмиті водою, збереглися лише нерозбірливі залишки підпису та печатки в нижній частині документу.

Також серед документів було знайдено фрагменти топографічної карти Російської імперії 1885 р. та лекало на газетному папері трапецієвидної форми.

Всі паперові знахідки були вміщені в металеву капсулу. Поряд з металевою капсулою лежали скляна пляшка та два пістолети.

Таким чином, представлений комплекс предметів є цінним матеріалом для вивчення історії національно-визвольної боротьби на території Холодного Яру в 20-х роках ХХ століття та потребує подальшого всебічного дослідження.

           

Марченко І.О., головний зберігач фондів.  Ковіня М.Д., науковий співробітник відділу науково-фондової роботи

Авторські права захищені. При копіюванні матеріалу обов’язкове гіперпосилання на сайт!