Ви тут: Головна Видавнича діальність: Публікації Зображення Чигирина на мапах XVII століття
  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

bogdan

Зображення Чигирина на мапах XVII століття

e-mail Друк

Зображення Чигирина на мапах XVII століття//Пам'ятки України. - №5-6. – 2011. – с.10-13.

Чепурна І.В., старший науковий співробітник

Картографічні матеріали – одне з найбільш багатогранних джерел інформації про природні умови, розміщення, заселеність, розвиток та становлення населених пунктів чи територій. На основі аналізу праць науковців, які досліджували стародавні мапи спробуємо прослідкувати картографічні зображення Чигирина у XVII ст.

 За однією з гіпотез, Чигирин виник на початку XVI ст., як невеликий козацький зимівник на межі з Диким Полем. У 30-х роках місто було легалізоване польським урядом: надане у володіння Черкаському старості О.Дашкевичу, а в 1576р. подароване Стефаном Баторієм запорозьким козакам. За припущеннями, у 60-х роках розпочато будівництво чигиринської фортеці1. Порожні землі навколо Чигирина швидко заселялися селянами – втікачами, проте заселення міста було перерване у 70-х роках – його спалили і спустошили татари. Друга колонізація Чигирина відбулася у кінці XVI ст., коли Черкаський староста О.Вишневецький отримав у 1589 році королівський універсал на нове освоєння притясминських земель. Отже місто практично почало заново формуватись лише в кінці XVI ст. і, ймовірно, на мапах цього періоду не зображувалось.

За аналізом статей Т.Лютої “Україна на старожитніх мапах”2, “Мапа Великого князівства Литовського 1613 року Миколая Христофора Радивіла”3, видань В.Кордта “Материалы по историии русской картографи”4;5 та “Україна на стародавніх мапах”6 бачимо, що вперше Чигирин зазначений на мапі Великого князівства Литовського7. Меценатом та співавтором цієї роботи був князь давнього литовського роду, високоосвічений діяч свого часу Миколай Христофор Радивіл (Сирітка), а основним виконавцем мапи – його придворний картограф Томаш Маковський. Він власноручно зробив детальні описи та виміри територій. Ця карта вважається першою науково – географічною та історичною мапою України, оскільки крім географічних об’єктів подає загальну інформацію про історико – культурне становище України в першій половині XVIІ ст. На мапі вперше в картографічних джерелах згадане козацтво і описане, як оригінальне явище українського життя. Рамки карти урізають зображення території там, де останнім пунктом зазначено Черкаси, південні території не відображені, так як на початку XVIІ ст. це були, в основному, землі окремих козацьких зимівників (як і Чигирин), хуторів, терени татарських кочовищ. Але мапа Великого князівства Литовського має додаток із зображенням Борисфенового шляху, де і зазначений Чигирин. Подніпров’я тут описане досить докладно, що пояснюється цікавістю укладачів мапи до Дніпрових порогів, як до природних і стратегічних об’єктів. На частині карти, що цікавить нас зазначено: русло Дніпра з островами, притоки Тясмин, Інгул, Інгулець, Чорний Ліс, погорбований рельєф. Порівнюючи розміри малюнків, якими зображені міста, бачимо, що Чигирин зазначений, як невелике містечко. Дійсно, згідно люстрації 1616 року в місті проживало близько 2,5 – 3 тис. чоловік8. Біля міста зображений монастир, ймовірно, Чигиринський Свято – Троїцький, заснований у 1542 році9, а також вміщено напис: “Звідси степ тягнеться аж до річки Богу”(Бугу – авт.)10. Карта – врізка із зображенням Дніпра, як і мапа Великого князівства Литовського, має багато неточностей, на що вказують у тексті до карти її укладачі: “... землі, прилеглі до Великого князівства Литовського, ми йдучи за прикладом інших географів, нанесли на мапу не так докладно, як того потребувала справа11. Недоліки стосуються розміщення географічних об’єктів, відстаней між ними, зображення гідросистеми. Зокрема, Тясмин бере початок близько Чигирина і протікає на північний схід від міста, впадає у Дніпро між Черкасами і містом, розміщеним на Дніпрі південніше Черкас (Сміла? – авт.). Чигирин зазначений біля витоку Тясмина (а не у нижній течії), задалеко від Дніпра, між Чигирином і Дніпром зазначені Інгул і Інгулець. Чорний Ліс замальований на північ (а не на південний захід від міста).

Вперше мапа Великого князівства Литовського побачила світ у м.Несвіжі у 1613 р. (місто в Білорусі, де був родовий маєток князя Радивіла), а також мала кілька видавництв у Нідерландах, бо саме тут у XVI- XVIІ ст. було найбільш розвинуте і зосереджене картографування. Зокрема, карта друкувалась в атласах голландських картографів Генріха Гондія в 1633р.12, Вільгельма Янсона Блау в 1631, 1635, 1666, 1668 рр.13, Яна Янсона в 1649р.14, Й.Блау в 1649р.15. На основі карт Х.Радивіла та Г.Меркатора у XVIІ ст. видаються карти Росії, в яких Чигирин зазначений на мапі 1613р. голландського картографа Гесселя Геррітса16, та французького географа Г.Сансона в 1688р.17. На цей період картовидавнича справа стала одним із перших джерел, яка сприяла популяризації українських міст ( в.т.ч. і Чигирина) на світовій арені.

Як і для більшості українських міст, активний етап росту Чигирина приходиться на І пол. XVIІ ст. У середині XVIІ ст. населення міста зросло до 10 тис. чоловік18. Для порівняння: населення Києва на той час складало близько 15 тис. чоловік, Кам’янця – 10 тис. чоловік19. За археологічними дослідженнями Г.Логвина, протягом 1648-1657 рр. місто значно виросло: “...територія Чигирина разом з затясминською стороною дорівнювала площі Луцька, який в свій час був поряд з Києвом і Львовом найбільшими містами України в XVIІ ст.”20. Окрім цього, національно – визвольна війна під проводом Б.Хмельницького зробила місто відомим далеко за межами України. Практично на всіх картах, створених в цей період, зображений Чигирин. Оскільки у XVIІ ст. більша частина території України входила до складу королівства Польського, карти українських земель створюються польськими картографами. Вони були детальними, точними, що пояснюється високим рівнем розвитку картографії, особливо військової. Вершиною польської картографії є роботи французького військового інженера Г.Боплана, який перебував на службі у польського короля. Найвідомішими його працями із зазначенням українських земель є Генеральна 1648, 1660 рр. та Спеціальна 1650 р. карти України21, карта Дніпра22, карта Польщі 1651р.23. На відміну від мапи Х.Радивіла, на Бопланових роботах усі історико-географічні об’єкти зображені вірно. Зокрема, щодо даної теми: Тясмин протікає в південно-східному напрямку від Чигирина до Дніпра, саме місто розташоване в нижній течії річки, на захід від нього – Мотрин ліс. На Генеральній та Спеціальній картах і карті Дніпра Чигирин зазначений, як укріплене поселення на р.Тясмин. Відомо, що для позначення фортець Боплан використав справжні їх плани, досить детальні щодо їх конфігурації, виступів, тощо. Бачимо, що Чигирин зображений у вигляді дводільної фортеці, де до Верхнього замку на горі прилягають загальноміські укріплення.

На карті Польщі для зображення населених пунктів автор використав загальноприйняті на той час умовні знаки – малюнки будівель, кружечки, крапки. І лише Чигирин зазначений унікальною позначкою, яка характеризує місто, як столицю козацької держави періоду національно-визвольної війни українського народу середини XVIІ ст. – козак із шаблею, піднятою догори24.

Через певні політичні та особисті обставини карти Г.Боплана (крім Генеральної 1660 р.) ніколи не видавались великими тиражами, вони були рідкісними вже у XVIІ ст. Проте, складені на основі власних ретельних вимірів і математичних розрахунків, реально відображаючи територію, вони стали зразком для усієї західноєвропейської картографії XVIІ - XVIІІ ст. Нижче наведений перелік тих карт, основою яких були роботи Боплана і на яких зазначений Чигирин.

  1. Карта Подільського, Київського та Брацлавського воєводств 1647-1657 рр. Я.Янсона25.
  2. Карта Київського воєводства 1662р. Я.Блау26.
  3. Карта Польщі 1656р. С.Старовольського27.
  4. Карта Польщі 1687р. німецького гравера Я.Сандрарта28. Дана мапа була досить детальна, так як для її створення автор використав не лише карту Польщі Боплана, а для уточнення і доповнення Генеральну та Спеціальну карту України. За наказом Петра І ця робота була перекладена і видана на російській мові його гравером П.Пікарем.
  5. Карта Королівства Польського і далекого князівства Литовського 1687р. голландця Корнелія Данкертса29.
  6. Карти Польщі 1655р., 1688р. французького королівського географа Н.Сансона30.
  7. Карта Київського воєводства 1665р. Н.Сансона31.
  8. Карта Лівобережної України та Криму 1665р. Н.Сансона32.
  9. Карта України та Криму італійського географа Кантелі да-Віньоля 1684р.33.
  10. Карта Польщі 1696р. французького географа І.Желло34.
  11. Карта Польщі 1696р. голландця де Рама35.
  12. Карта Польщі, Литви, Волині, Поділля, України голландця Ю.Данкертса (без року видання)36.
  13. Карта Польщі, Литви, Волині, Поділля, України 1696р. І.Желло та Ю.Данкертса37.
  14. Карта Південної Росії 1699р. завідувача російським книгодрукуванням Я.Брюса та російського полковника Ю.Менгдена38.
  15. Карта Київського і Брацлавського воєводств (без року видання) М.Штеттера39.

Відмінності у позначенні Чигирина на даних мапах стосуються його підпису, оскільки карти видавались латинською, французькою, італійською, польською, російською мовами, а також помилками, допущеними при копіюванні. Тому зустрічаємо такі назви: Cryhyryn, Crehryn у Г.Боплана, Я.Блау, Я.Янсона, М.Штеттера. Н.Сансон на своїх мапах замість Crehryn написав Crebryn, картографи, які свої карти друкували на основі Сансонових відповідно також писали Crebryn (наприклад Кантелі да-Віньоля). На картах Росії або виданих у Росії зустрічаємо Zigirin у Я.Брюса чи Crebrin у Г.Сансона.

Усі відшукані і дослідженні картографічні джерела із зображенням Чигирина – це найоб’єктивніші відомості, які дають можливість на сьогодні не лише відтворити давніші етапи розвитку міста, а й по новому поцінувати національну історико-культурну спадщину.

ПРИМІТКИ

1. Солодар О. Нариси з історії Чигиринщини. - Черкаси, 2003.-С.21.

2. Люта Т. Україна на старожитніх мапах // Пам’ятки України. №2. – К., 1996. – С.81.

3. Люта Т. Мапа Великого князівства Литовського 1613р. Миколая Христофора Радивіла // Пам’ятки України. №2. – К., 1996. – С.81.

4. Кордт В. Материалы по истории русской картографии. Вып.1. К., 1906. – С.1

5. Кордт В. Материалы по истории русской картографии. Вып.2 К., 1910. – С.1

6. Вавричин М., Шашкевич Я., Кришталевич У. Україна на стародавніх картах. – К., 2004.- С.1

7. Кордт В. Материалы по истории русской картографии. Вып.2 К., 1910. – С.5.

8. Солодар О. Нариси з історії Чигиринщини. - Черкаси, 2003.-С.28.

9. Перепелиця А. З історії Чигиринського Свято-Троїцького монастиря // Черкащина в контексті історії України. – Черкаси, 2004.- С.184.

10. Люта Т. Мапа Великого князівства Литовського 1613р. Миколая Христофора Радивіла // Пам’ятки України. №2. – К., 1996. – С.87.

11.Люта Т. Україна на старожитніх мапах // Пам’ятки України. №2. – К., 1996. – С.86.

12. Кордт В. Материалы по истории русской картографии. Вып.2 К., 1910. – С.6

13. Там само. –С.6.

14.Вавричин М., Шашкевич Я., Кришталевич У. Україна на стародавніх картах. – К., 2004.- С.198.

15. Там само. – С.188.

16. Логвин Г. Чигирин-Суботів. - К., 1954.- С.20.

17. Кордт В. Материалы по истории русской картографии. Вып.2 К., 1910. – С.21.

18. Солодар О. Нариси з історії Чигиринщини. - Черкаси, 2003.-С.76.

19. Гвоздик-Пріцак Л. Економічна і політична візія Б.Хмельницького та її реалізація в державі Військо Запорозьке. – К., 1999.- С.28.

20. Логвин Г. Чигирин-Суботів. - К., 1954.- С.13.

21. Кордт В. Материалы по истории русской картографии. Вып.1. К., 1906. – С.21

22. Кордт В. Материалы по истории русской картографии. Вып.2 К., 1910. – С.23.

23. Там само. – С.24.

24. Там само. – С.24.

25. Коваленко С., Пугач О. Опис козацької України 1649р. – К., 2004.

26.Там само. – С.7.

27. Кордт В. Материалы по истории русской картографии. Вып.2 К., 1910. – С.24

28. Там само. – С.24.

29. Там само. – С.26.

30. Там само. – С.26.

31. Кордт В. Материалы по истории русской картографии. Вып.1. К., 1906. – С.3.

32.Там само. – С.3.

33. Там само. – С.4.

34. Там само. – С.7.

35.Там само. – С.7.

36. Там само. – С.7.

37. Там само. – С.7.

38. Кордт В. Материалы по истории русской картографии. Вып.2 К., 1910. – С.27

39. Люта Т. Україна на старожитніх мапах // Пам’ятки України. №2. – К., 1996. – С.59.

 
MBPCMBPC

Авторські права захищені. При копіюванні матеріалу обов’язкове гіперпосилання на сайт!