Ви тут: Головна Видавнича діальність: Публікації Чигиринщина заповідна
  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

bogdan

Чигиринщина заповідна

e-mail Друк

Чигиринщина заповідна//Пам'ятки України. - №5-6. – 2011. – с.3-9.

Полтавець В.І., генеральний директор НІКЗ "Чигирин"

Перетворення, що відбуваються в українському суспільстві після здобуття державою незалежності, позначились на культурному житті країни та на музейній справі як його складовій. Не дивлячись на існуючі проблеми останні роки значно активізувалась діяльність більшості музеїв, почали створюватись музеї нового типу, організовуватись виставки із приватних колекцій, поновились форми науково-масової роботи, тощо. В Україні почали діяти міжнародні музейні проекти. Змінилося і відношення частини населення до музеїв. Люди ідуть до них, щоб краще зрозуміти процеси, що відбуваються в суспільстві. Сучасні музеї мають дати відповідь на питання: "Хто ми? Звідки? Яка наша місія в цьому житті?" І чим повніше експозиції дають відповідь на них, тим вагоміша роль музею у формуванні світогляду відвідувачів.

Історія НІКЗ "Чигирин", одного із провідних пам"яткоохоронних закладів Черкащини, тісно пов’язана з історією незалежної України. 7 березня 1989 року Рада Міністрів УРСР ухвалила Постанову "Про оголошення комплексу пам'яток, історії, культури та природи міста Чигирина, с.Суботова і урочища Холодний Яр у Черкаській області Державним історико-культурним заповідником". В цей період формується ядро майбутнього колективу, створена виробнича база, музеї в с.Суботів та с.Медведівка. В зв'язку з підготовкою до відзначення 400-річчя від дня народження гетьмана Б.Хмельницького 3 жовтня 1991 р. Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №243 "Про заходи щодо соціального розвитку і впорядкування пам'яток і історичних місць м.Чигирина і Чигиринського району", в якій було визначено обсяг робіт з облаштування населених пунктів та збереження пам'яток Чигиринщини. Згідно Постанови частина коштів спрямовувалась на проведення археологічних досліджень в м.Чигирин та с.Суботів. Протягом 1989-1994 рр. вони проводились науковцями Інституту археології НАН України. Були досліджені територія Замкової гори, нижнього міста, бастіону Дорошенка, цвинтаря XVII ст., виявлені рештки церкви св.Петра і Павла. Враховуючи значення пам'яток Чигиринського краю Кабінет Міністрів України 19 травня 1992 р. прийняв Постанову №254 "Про створення Чигиринського державного історико-культурного заповідника", скасувавши Постанову Ради Міністрів УРСР від 7 березня 1989 р. Згідно Постанови розбудова заповідника тривала. В 1992 р. Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування (м.Київ) виготовив Генеральну схему розвитку закладу, яка була затверджена Черкаським облвиконкомом 16 березня 1992 р №39. В 1992 р. створено філіал "Холодний Яр", у 1993 р. – відділ "Замкова гора". У 1995 р. завершено будівництво комплексу "Присутственних місць" та каплиці св.Покрови в центрі м.Чигирин, в яких розмістився музей Б.Хмельницького, фонди заповідника, робочі приміщення науковців та адміністрації.

23 вересня 1995 р. Президент України підписав Указ про надання Чигиринському Державному історико-культурному заповіднику статусу Національного.

Подальша розбудова заповідника продовжувалась на початку ХХІ ст..: проведена реставрація Іллінської церкви в с.Суботів, відбудова церкви св.Миколая, трьох вітряків, будинків етнографічного комплексу "Козацький хутір" в с.Стецівка. В 2002 р. Міністерством культури і мистецтв України затверджений Генеральний план розвитку заповідника, за яким продовжувався відвід земель згідно Державних актів. В 2005 р. проведено паспортизацію 26 пам'яток, що розташовані території закладу.

На даний час до структури НІКЗ "Чигирин" включені 5 музеїв: музей Б.Хмельницького та археології в м.Чигирин, історичний музей в с.Суботів, краєзнавчий – в с.Медведівка, етнографічний – в с.Стецівка. Концепція розвитку закладу передбачає значну наукову, пошукову, експозиційну роботу по заміні старих експозицій музеїв та створенню нових. Співробітники НІКЗ "Чигирин", використовуючи досвід багатьох країн світу, ідуть по шляху децентралізації музеїв, тобто створення спеціалізованих музеїв з інтегрованою тематикою. Такі музеї дають змогу, не перевтомлюючи відвідувача, поглиблено знайомити його з окремими сторінками історії країни.

Нові перспективи перед заповідником відкрили прийняті Кабінетом Міністрів постанови "Про затвердження Комплексної програми розвитку історико-архітектурного комплексу "Резиденція Б.Хмельницького" на 2004-2010 рр." (№721 від 2 червня 2004 р.) та "Про затвердження Державної програми "Золота підкова Черкащини" на 2006-2009 рр." (№671 від 15 травня 2006 р.). Згідно них були продовжені реставраційно-будівельні роботи на бастіоні Дорошенка в м.Чигирин, в нижньому ярусі якого буде розміщений музей "Чигиринська фортеця XVI-XVII ст..". Він має розповісти про одну з найвідоміших фортець на порубіжжі українських земель та Дикого поля, про оборону міста під час турецько-татарської навали в 1677 і 1678 роках.

До відтворювальних робіт в першій гетьманській столиці приєднались люди, яким небайдужа історія України. Коштом Благодійного фонду "Нащадки Богдана Хмельницького", засновником якого є ЗАТ Міжтериторіальна виробничо-будівельна холдингова компанія "Епос" (Генеральний директор І.М.Бездітний), відбудовано церкву святих апостолів Петра і Павла. В нижньому ярусі церкви передбачається створення музейної кімнати історії православної церкви в регіоні. Інтерес до цієї теми зростає в зв'язку з поверненням більшості населення країни до православної віри. А на території Чигиринщини в свій час діяли потужні центри православ'я – Свято-Троїцький монастир, яким опікувалися гетьман І.Виговський та родина Дорошенків, Мотронинський монастир в Холодному Яру – один із центрів повстання Коліївщина, Свято-Миколаївський монастир в с.Медведівка, Онуфріївський монастир, ряд відомих церков. За часів Дорошенка в Чигирині жив і був похований митрополит Йосип Нелюбович-Тукальський. Його відвідували відомі діячі церкви Д.Балабан, С.Косів.

Пріоритетним напрямом для заповідника є завершення ІІ-ї черги робіт по відтворенню резиденції Б.Хмельницького у підніжжя Замкової гори в м.Чигирин. На території резиденції зводиться 11 будівель. На даний час в стані завершення - будинок Б.Хмельницького, військова канцелярія, військова скарбниця, курінь, вартівня. Під час ІІ-ї черги мають бути добудовані: будинок батьків, людська, поварня, стайня, шпіхлер, лямус. А поряд з резиденцією будується Посольська вулиця, в стилізованих будинках якої планується розташування готельного комплексу. Туристи, завдяки цьому, матимуть можливість відвідати козацьке містечко і пожити в ньому.

Значні позитивні зміни передбачаються в Суботівському історичному музеї. Під накриттям над кам'яницею на замчищі Хмельницьких розміститься експозиція, яка розкриє значення заміської резиденції великого гетьмана.

Складність у підготовці тематико-експозиційних планів та експозиційних проектів полягає в тому, що всі вище перелічені музеї присвячені одному періоду – періоду козацтва. Тому, щоб кожен музей був привабливим для відвідувачів і давав змогу отримувати нову інформацію, не повторюючи попередню, необхідно оформити їх в різних художніх стилях з використанням оригінальних експонатів XVII-XVIII ст.ст..

Подальшу історію краю планується висвітлити в експозиції Медведівського краєзнавчого музею. Тут мають бути розкриті теми подій селянсько-козацького повстання Коліївщина, боротьби за незалежну Україну на початку ХХ ст. в Холодному Яру, організацію руху опору проти німецько-фашистських загарбників в роки Великої Вітчизняної війни.

Окремою темою є робота по створенню етнографічного комплексу в с.Стецівка. Цей напрям останніми роками практично не фінансується, і всі види діяльності по будівництву і облаштуванню будинків старости, священика, шинкаря, господарських споруд проводяться зусиллями співробітників заповідника. Та працівники закладу не втрачають надію добудови цього чудового хутора, де відвідувачі можуть потрапити в спокійну обстановку українського села кінця ХІХ – початку ХХ століть.

Етнографічна тематика розробляється і науковцями Суботівського історичного музею. Ними створена концепція Музею дитини, в основу якої покладені матеріали першого дослідника дитячої етнографії священика Марка Грушевського. В зв’язку з роботою над етнографічною тематикою науковці закладу розширюють поняття музейного предмета і активно збирають пам’ятки нематеріальної культури, включаючи мовну.

Ще одним пріоритетним напрямом роботи НІКЗ "Чигирин" є створення музею сучасного народного мистецтва. Ідея такого музею виникла завдяки спільній праці НІКЗ "Чигирин" та Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Вже понад 6 років на базі заповідника проходять Всеукраїнські симпозіуми гончарів, майстрів народного мистецтва України. Ці заходи сприяють відродженню і популяризації традиційних народних промислів. За ці роки в фондах закладу зібрано велику колекцію творів молодих авторів та майстрів відомих в Україні і за її межами. Ці твори мають бути представлені широкому загалу.

Також приємно констатувати, що з кожним роком збільшується потік відвідувачів до об’єктів Національного історико-культурного заповідника "Чигирин". Для порівняння: протягом 2009 року заклад відвідало 84659 туристів, а за 9 місяців 2010 року вже побувало 82029.

Таким чином, втілення в життя концепції розвитку музейної справи в НІКЗ "Чигирин" буде сприяти створенню нових цікавих музейних закладів, які ознайомлять відвідувачів з основними віхами історії та етнографії нашого краю, допоможуть перетворити Чигирин в один із ведучих туристичних центрів Черкащини.

 

Авторські права захищені. При копіюванні матеріалу обов’язкове гіперпосилання на сайт!