Ви тут: Головна Видавнича діальність: Публікації Археологічні дослідження середньовічного Чигирина
  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

bogdan

Археологічні дослідження середньовічного Чигирина

e-mail Друк

Археологічні дослідження середньовічного Чигирина//Пам'ятки України. - №5-6. – 2011. – с.14-19.

Брель О.В., старший науковий співробітник

Найдавніші згадки про Чигирин належать до першої половини ХVІ ст. Про нього говориться як про один із козацьких зимівників. Магдебурзьке право Чигирин отримав у 1592 р., перебуваючи у володінні черкаського старости Олександра Вишневецького. У ревізії 1622 року читаємо: «Замок той над річкою Тясмином, на горі високій скалистій… До нього брама, вежа дерев’яна, а башт високих три, біля неї паркан з дубового дерева…, в ній комор замкових немало, світлиць дві на долі і на горі дві»1.

Зростання Чигирина і перетворення його на одну із могутніх фортець ХVІІ ст. пов’язане з ім’ям Богдана Хмельницького. Чигирин стає резиденцією гетьмана, а в роки українсько-польської війни 1648-1657 рр. – фактичною столицею України. Важливе стратегічне положення міста вимагало зміцнення оборонних споруд, що часто руйнувалися під час набігів татар і турків, походів поляків. Турецький мандрівник Евлія Челебі залишає яскраві враження від Чигирина: «Зараз це міцна фортеця, що має три ряди стін. Розташована на землях польських, вона знаходиться під владою гетьмана Дорошенка і має сорок тисяч озброєного війська. Цитадель її стоїть на стрімкій скелі. Навкруги фортеці три ряди непрохідних ровів… Фортеця розташована на великому острові, наліво і направо від нього перекинуті наплавні дерев’яні мости. В цитаделі стоять будинки солдат-козаків… Там же арсенал, чудові гармати, монастир із дзвіницею, схожою на башту»2. У Нижньому місті Челебі нараховує десять тисяч будинків з верхніми поверхами, а також 27 дзвіниць.

Смерть Богдана Хмельницького стала початком занепаду Чигирина. Роз’єднані українські землі, часті чвари власних гетьманів, боротьба за Україну Польщі, Туреччини, Росії знекровлювали український народ та його столицю.

Хоча Чигирин часто згадувався в історичних працях, проте археологічно довгий час не вивчався. Вперше залишки фортеці на Замковій горі були досліджені на початку ХХ ст. відомим археологом В.В.Хвойкою. Йому вдалося відкрити кам’яну споруду, що складалася з двох паралельних стін і йшла вглиб гори. Споруда мала цегляне склепіння, що провалилося всередину. Серед цегли в завалі були знайдені чавунні ядра від гармат. Біля підніжжя гори дослідником була відкрита ще одна кам’яна споруда, продатована В.В.Хвойкою ХV – ХVІІ ст. На жаль, через відсутність прив’язок залишків споруд та креслень, сучасні археологи так і не змогли визначити місця його розкопок3.

У 1953 році на території Замкової гори в Чигирині були проведені архітектурно-археологічні дослідження під керівництвом Г.Н.Логвина. Було розкопано фундаменти однієї з веж та виявлено залишки потужної оборонної стіни ХVІ – ХVІІ ст., що була викладена із місцевого каменю-пісковику4.

У 1972 – 1973 роках розвідки й розкопки в Чигирині здійснила експедиція Інституту археології НА УРСР на чолі з Р.О.Юрою та П.А.Горішнім. На схилах гори в шурфах і траншеях часто траплялись кахлі, уламки жолобкової цегли, фрагменти керамічного посуду ХVІІ ст., покритого зеленою і жовтою поливами. У траншеї, закладеній у Нижньому місті, крім чисельних уламків посуду, цегли, кахлів ХVІІ ст., були виявлені залишки згорілого житла. Там було знайдено скелет дитини, яка, очевидно, загинула під час пожежі, що спричинилася облогою міста у 1677 і 1678 роках5.

З 1989 року в Чигирині працювала експедиція під керівництвом П.А.Горішнього. Протягом 1989 – 1994 рр. були продовжені дослідження гетьманської фортеці, зокрема, башти Петра Дорошенка. Відкрито три приміщення. Одне з них, мабуть, слугувало місцем ув’язнення, а, можливо, тут зберігалась військова скарбниця. Воно мало трикутну форму. Стіни досить потужні, викладені з товстих кам’яних брил на вапняному розчині, вікон не було. Приміщення мало вхід, що вів з іншого великого приміщення, стеля якого вимурувана у вигляді склепіння. Це досить велика споруда, загальна площа якої понад 200 м2. Тут, очевидно, зберігалися запаси пороху, свинцю, ядер тощо. Про це свідчать археологічні знахідки: понад 100 ядер від гаківниць і гармат різного калібру, свинцеві кулі, деталі замка від крем’яної рушниці, бойова сокира, молот, підкови від козацьких чобіт, ножі люльки та інші побутові речі6.

Приміщення з’єднувалося проходом в іншу частину підземелля, де був вихід по східцях наверх до подвір’я всередині фортеці. Тут прекрасно збереглися залишки східців, які були вмуровані в стінах, знайдено значну кількість кахлів з рельєфним рослинним та геометричним орнаментом, фрагменти кераміки ХVІІ ст.7.

У верхній частині стіни центрального приміщення розкриті залишки гарматних амбразур.

Пошуки оборонної кам’яної стіни не увінчались успіхом. Натомість на певній глибині були розчищені згорілі та зотлілі дерев’яні конструкції від зрубів оборонних стін. На думку П.А.Горішнього, це були залишки першої дерев’яної фортеці міста Чигирина, що існувала тут у кінці ХVІ ст. Потужний шар горілого дерева, попелу й землі він вважає залишками однієї з дерев’яних веж старої фортеці, про знищення якої під час будівництва нової писав Патрік Гордон8.

На схилі Богданової Гори виявлені залишки фундаментів церкви Петра і Павла, де було поховано Київського митрополита Йосипа Нелюбовича-Тукальського9, що був, за словами Л.Похилевича, «переслідуваний і польським урядом за непохитність у православ’ї, і росіянами за любов до хороброго і завзятого Дорошенка»10.

Археологічні дослідження проводилися і в Нижньому місті, зокрема, на розі вулиць М.Грушевського та Леніна. Тут було обстежено кілька жител ХVІІ – ХVІІІ ст. та 10 господарських ям. У 1993-1994 рр. на території Нижнього міста було проведено охоронні дослідження на площі для будівельного майданчика під спорудження музейного комплексу м.Чигирина. Під час робіт виявлено давній цвинтар. Було відкрито і досліджено 263 поховання, що датуються ХVІІ ст. Одержано і супровідний археологічний матеріал: ковані цвяхи від домовин, підківки до чобіт, залишки керамічного світильника, свинцева куля, бронзові ґудзики, намисто тощо. Унікальними знахідками є залишки тканин та фрагменти одягу: очіпок, фрагмент ліфа – деталі верхнього жіночого одягу, чоловічий пояс (Фото 1-3).

В процесі роботи експедиції проводились розвідки в Нижньому місті, велись пошуки оборонної башти під горою. Також були обстежені залишки валів і рову в південній частині міста11.

Археологічні роботи в Чигирині було продовжено у 2004 р. експедицією ЧДПУ ім. Т.Г.Шевченка та Сіверського інституту регіональних досліджень. Першим об’єктом вивчення була зовнішня територія бастіону Дорошенка на схилі Замкової Гори. Дослідження показали, що майже всі шари грунту біля бастіону містять залишки знищеної кам’яної споруди – каміння та тиньк12.

Другим об’єктом археологічних досліджень 2004 р. стали пошуки церкви Петра і Павла. Головною метою були, як підтвердження її об’єктивної наявності, так і виявлення дійсних параметрів для подальшої реконструкції. В результаті частково розкопано дві стіни церкви: західну і південну. Мури були врізані у схил. Археологічний матеріал із заповнення церкви: фрагменти кераміки, скляного посуду, віконниць, ікон, кіоту – вказує на те, що церква Петра і Павла була зруйнована у пожежі 1678 року під час турецьких походів на Чигирин13.

У 2006 році цією ж експедицією було завершено дослідження площі церкви Петра і Павла. Результатами досліджень було визначено місце вибуху, в результаті якого будівля була зруйнована. Також були виявлені залишки цегляної конструкції у вівтарній частині, можливо, печі14.

Другим об’єктом археологічних розкопок 2006 р. було вивчення території майбутнього комплексу «Посольська вулиця». Результати досліджень показали, що на описаній території відсутні об’єкти, які можна було б пов’язати з фундаментальними будівлями посольств. Крім того, цю частину міста з невідомих причин не можна назвати густонаселеною в ХVІІ ст. Можливо, адміністративні будівлі знаходилися ближче до Богданової Гори, а на площі перед ними були тільки господарчі та невеликі жилі будинки15.

У 2005 – 2006 роках експедицією Черкаської археологічної інспекції під керівництвом Д.П.Куштана проводились науково-дослідні розкопки в центральній частині м.Чигирина, метою яких було виявлення і подальше дослідження залишків резиденції і військової канцелярії гетьмана Б.Хмельницького. За два роки розкопками було охоплено значну площу території Нижнього міста. В результаті виявлено більше десятка археологічних об’єктів, більшість з яких відноситься до періоду пізнього середньовіччя. Важливим результатом було виявлення слідів давньої вулиці, вздовж однієї зі сторін якої і були розташовані всі житлові та господарчі об’єкти. Вулиця проходила паралельно до берега Тясмину і, напевне, вела до церкви Петра і Павла під Замковою Горою. Два з виявлених жител датуються серединою – третьою чвертю ХVІІ ст., інші два – кінцем ХVІІ або початком ХVІІІ ст. І одне – кінцем ХVІІІ – початком ХІХ ст. Одна із досліджених споруд з кам’яним підвалом, датована серединою – третьою чвертю ХVІІ ст. співпадає з локалізацією гетьманської резиденції на основі архівних та історико-архітектурних досліджень (Фото 4). Навряд чи це є залишки самої резиденції, зважаючи на її досить скромні розміри. Вірогідніше за все, вона могла входити до комплексу споруд гетьманської резиденції і могла слугувати військовою канцелярією, на користь чого свідчать виявлені тут кахлі з монограмою16 (Фото 5).

Археологічні розкопки 2005 – 2006 років дали багатий речовий комплекс. Це керамічні вироби, вироби з гутного скла, металеві предмети. На жаль, неможливо охарактеризувати всі цікаві археологічні знахідки, тому хотілося б зупинити увагу на унікальних виробах із гутного скла. Воно прозоре з бульбашками повітря, безколірне, або має блакитний чи зеленкуватий відтінок, поверхня патинізована. Переважають фрагменти посуду: пляшки, карафки, флакони, чарки та кухлі з ручкою. Але знайдено одну абсолютно цілу пляшку-«плесканку»(Фото 6). На площі близько 1 м2 знайдено розвал тонкостінної скляної карафки з зеленкуватого прозорого скла, яка була майже повністю відреставрована (Фото 7). Посудина мала кільцевий гофрований піддон, розширене доверху конічне тулово, циліндричну шийку з невеличким раструбоподібним горлом та плескату ручку з виступом. Карафка прикрашена рельєфними горизонтальними поясками та напівкруглими фестонами. Цікавими є ціла високогорла пляшечка на овальному кільцевому піддоні з круглим плескатим тулубом, виготовлена з коричневого скла (Фото 8), а також нижня частина кухля на кільцевому піддоні з ручкою17 (Фото 9). Всі ці знахідки на даний час знаходяться в експозиції музею Богдана Хмельницького в Чигирині.

У 2007 році експедицією Археологічної інспекції управління культури Черкаської обласної державної адміністрації під керівництвом кандидата історичних наук Д.П.Куштана проводились охоронні роботи біля східної (вівтарної) стіни церкви Петра і Павла. Тут було виявлено і частково досліджено ще один комплекс доби пізнього середньовіччя – некрополь церкви (8 поховань)18.

У 2008 році цією ж експедицією було проведено археологічні розкопки та розвідки у м.Чигирині, що продовжили дослідження культурного шару пізньосередньовічного міста, зокрема його нижньої частини. Завдяки цим роботам вдалося більш точно з’ясувати, де проходили оборонні споруди Нижнього міста19.

З уже існуючих археологічних матеріалів вимальовується обличчя козацького столичного міста. Масові знахідки посуду, глиняних люльок, кахлів, прикрашених сюжетним або рослинно-геометричним орнаментом, що оздоблювали печі чигиринських світлиць, свідчать по високу культуру керамічного виробництва тих часів. Вироби з гутного скла та фрагменти круглого віконного скла є виявом розвинутого склоробного виробництва на Україні. Предмети побуту, прикраси та залишки одягу дають уявлення про життя та побут мешканців середньовічного Чигирина. Залишки фортифікаційних споруд на Замковій горі та в Нижньому місті розповідають нам про рівень військового мистецтва української держави ХVІІ ст., що вдосконалювалося в постійній боротьбі з ворогом. Монети говорять про широкі торгівельні зв’язки України з європейськими державами. А наявність на території міста багатьох церков та монастиря свідчить про високий рівень духовності козацького суспільства, а також про те, що Чигирин був одним із непохитних осередків православ’я у боротьбі проти покатоличення українського народу20.

Сподіваємось, майбутні дослідження Чигирина дадуть ще більш багатий археологічний матеріал, який репрезентує колишню козацьку столицю на належному рівні та розкриє виняткову роль Чигирина в історії державотворення України.

ПРИМІТКИ

1. Логвин Г.Н. Чигирин – Суботів. – К., 1954. – С. 6.

2. Челеби Э. Книга путешествия. Извлечения из сочинения турецкого путешественника ХVII века. – Вып. 1. – Земли Молдавии и Украины. – М.,1961. – С.82.

3. Кузьмич Н.С. Археологічні дослідження Чигиринщини в ХІХ – 50-х роках ХХ ст.// Історичний феномен чигиринського краю: Матеріали наук.-практ. конф. Нац. іст.-культ. заповідника «Чигирин». 3 – 4 жовтня 2001 р. – К.: ТОВ «Видавництво Аратта», 2003. – С.37.

4. Логвин Г.Н. Чигирин – Суботів… – С.10.

5. Горішній П.А. Археологічні дослідження в Чигирині // Археологічні дослідження на Черкащині. – Черкаси, 1995. – С.120.

6. Там само. – С.120.

7. Там само. – С.120.

8.Горішній П.А., Нерода В.В. Звіт про роботу Чигиринської археологічної експедиції в 1994 році. – Чигирин, 1994. – С.14.

9.Горішній П.А. Археологічні дослідження в Чигирині… – С.120.

10. Сказания о населённых местностях Киевской губернии или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся / Собрал Л.Похилевич. – Біла Церква: Видавець О.В.Пшонківський, 2005. – С.522.

11. Горішній П.А. Звіт про роботу Чигиринської археологічної експедиції у 1991 р. – Чигирин, 1991. – С.19.

12. Полтавець В.І., Мудрицький Г.А., Новик Т.Г. Звіт про виконання наукових археологічних робіт на території резиденції Богдана Хмельницького в м.Чигирин в 2004 р. – Чигирин, 2004. – С.1.

13. Там само. – С.2.

14. Полтавець В.І., Мудрицький Г.А., Скороход В.М. Звіт про виконання наукових археологічних робіт на території Посольської вулиці та церкви Петра і Павла в м.Чигирині в 2006 р. – Чигирин, 2006. – С.10.

15. Там само. – С.16.

16. Куштан Д.П., Назаров О.В., Дяченко О.В. Звіт про науково-дослідні археологічні розкопки у центрі м.Чигирина, рятівні розкопки у м.Черкаси та розвідки на території Черкаської області за 2006 рік. – Черкаси, 2006. – С.120.

17. Там само.

18. Куштан Д.П., Пашковський О.А. Звіт про археологічні розкопки та розвідки на території Черкаської області за 2007 рік. – Черкаси, 2007. – С.13.

19. Куштан Д.П. Звіт про науково-дослідні археологічні розкопки на багатошаровому поселенні – замчищі Б.Хмельницького у с.Суботів Чигиринського району, рятівні розкопки у мм. Черкаси та Чигирин та розвідки на території Черкаської області за 2008 рік. – Черкаси, 2008. – С.56.

20. Білецька О.В. Археологічні пам’ятки Чигиринщини та їх охорона. Лекція / НА НІКЗ «Чигирин». – Чигирин, 1997.

 
Банер

Авторські права захищені. При копіюванні матеріалу обов’язкове гіперпосилання на сайт!