Ви тут: Головна Видавнича діальність: Публікації Музей Богдана Хмельницького в Чигирині: історія та сьогодення
  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

bogdan

Музей Богдана Хмельницького в Чигирині: історія та сьогодення

e-mail Друк

Музей Богдана Хмельницького в Чигирині: історія та сьогодення//Пам'ятки України. - №5-6. – 2011. – с.20-27.

Пискун О.О., завідуюча відділом "Музей Б.Хмельницького"

Ідея створення в Чигирині музею Богдана Хмельницького виникла в ході підготовки до святкування 400-річчя з дня народження великого гетьмана, розпорядження про відзначення якого підписав Президент України Леонід Кравчук у 1993 році1. В той час, у зв’язку з економічними негараздами в країні, діяла урядова постанова про заборону капітального будівництва, дозволялася лише реконструкція та реставрація архітектурних пам’яток. Тому керівництво Державного історико – культурного заповідника «Чигирин» разом з працівниками Науково-дослідного інституту теорії історії архітектури та містобудування (НДІТІАМ) зважились на нестандартний крок. В Петербурзьких архівах були виявлені креслення Присутственних місць (Повітової управи) початку ХІХ століття в м.Чигирині, розроблені відомим російським архітектором Андріяном Захаровим. Науковці НДІТІАМ на чолі з академіком архітектури С.К.Кілессо вивчили ці матеріали і склали проект відтворення даного комплексу2.

Паралельно із будівельними роботами велась і наукова робота над створенням плану експозиції музею. Так як колектив історико – культурного заповідника “Чигирин” лише формувався і не мав досвіду музейної роботи, розробку тематико-експозиційного плану (ТЕПу) постійної експозиції першого в Україні музею Б.Хмельницького взяли на себе старший науковий співробітник Черкаського обласного краєзнавчого музею, Заслужений працівник культури України Соса Павло Петрович та голова Ради обласного Товариства охорони памяток історії та культури, лауреат Державної премії ім..Т.Г.Шевченка Дубовий Олексій Мусійович. Художнє оформлення експозиції мав виконати колектив ПП “Творча майстерня “Архітектура” на чолі з художником-архітектором, лауреатом Державної премії України ім..Т.Г.Шевченка Сергієм Михайловичем Фурсенком.

Завдання постало нелегке. Труднощі були спричинені тим, що заклад не мав музейної колекції, яка б в повній мірі відобразила події середини XVII ст. в експозиції.

У ході підготовки ТЕПу авторами проведена значна науково-дослідницька робота, ретельно підібраний речовий та текстовий матеріал, використана велика джерельна база. 5 липня 1995 р. концепція, структурний та тематико-експозиційний плани музею Б.Хмельницького затверджені на засіданні науково-методичної Ради Черкаського обласного краєзнавчого музею3. ТЕП отримав схвальні відгуки академіка В.А.Смолія, доктора історичних наук, професора А.Ю.Чабана, доктора історичних наук, професора А.Г.Морозова. Однак, рецензії фахівців Національного музею історії України вказували на ряд недоліків, зокрема: переобтяження копійними матеріалами, складні для сприйняття тексти, відсутність оригіналів XVII ст., відхід від висвітлення особи Б.Хмельницького.

Восени 1995 р. будівництво музейного комплексу завершилось. В головному двоповерховому приміщенні відновлених “Присутственних місць” початку ХІХ ст. мала відкритися експозиція, присвячена життю та діяльності гетьмана Б.Хмельницького.

Оскільки робота над тематико - експозиційним планом музею ще не була доведена до кінця, в 10 залах закладу розмістили тимчасову виставку, що складалася частково з предметів фондів заповідника, частково – з музейних збірок Черкаського обласного краєзнавчого та Національного художнього музеїв.

Відкриття в колишній гетьманській столиці Чигирині 25 грудня 1995 року єдиного в Україні музею гетьмана Б.Хмельницького стало подією державного значення, хоча, оформлення постійної експозиції було ще у майбутньому.

Нове засідання координаційної Ради по створенню музею Б.Хмельницького відбулося 26 січня 1996 р. На ньому наголошено на необхідності активізувати збір музейних матеріалів XVII-XVIII ст.ст., виготовленні копій документів та предметів, передбачених планом експозиції, проведенні нових археологічних досліджень в м.Чигирині та с.Суботові4. Проте, на заваді стали чергові економічні проблеми в країні: робота над створенням постійної експозиції музею тимчасово припинилася.

Зважаючи на це, тематико-експозиційний план, розроблений П.П.Сосою та О.М.Дубовим, не був втілений в життя.

Важливо, що в тяжкий період існування Національного історико – культурного заповідника «Чигирин» (в 1996-1999 рр. він, практично, не фінансувався) ідея створення музею Б.Хмельницького не була відкинута, і він не став черговим краєзнавчим музеєм місцевого значення.

В умовах відсутності постійної експозиції, основною для музею стала виставкова робота. За період з1995 по 2005рр в ньому організовано близько 80 виставок, які розповідали про життя та діяльність великого гетьмана, Національно-визвольну війну українського народу 1648-1657 рр., Чигиринські походи 1677-1678 рр., знайомили жителів Чигиринщини та гостей заповідника з роботами відомих художників України та світу, майстрів сучасного українського мистецтва.

Кульмінацією виставкової діяльності музею Б.Хмельницького стала міжнародна виставка “Атрибути гетьманської влади та особисті речі Б.Хмельницького із музеїв Європи”, яка працювала в Чигирині в квітні-червні 2002 року. Лише за час її проведення музей відвідало 11 тисяч туристів (для порівняння – в 1995 р. – 5 тис, в 2001 р. – 14 тис.)5.

Істотні зміни в житті закладу розпочалися в 2000 р., коли поновилося фінансування НІКЗ “Чигирин” згідно зі статтями бюджету.

12 квітня 2001 р. на спільному засіданні науково-методичної Ради працівників управління культурної спадщини Міністерства культури і мистецтв України та Національного історико-культурного заповідника “Чигирин” розглянуто питання про концепцію, структурний та тематико-експозиційний плани 1-5 залів музею Б.Хмельницького. Враховуючи зауваження, висловлені в рецензіях працівниками Національного музею історії України, новий авторський колектив (до нього увійшли Заслужений працівник культури України, заступник генерального директора НІКЗ “Чигирин” з наукової роботи Мартинова Г.П. та заввідділом “Музей Б.Хмельницького” Пискун О.О.) вирішили змінити концептуальні підходи до висвітлення постаті гетьмана Б.Хмельницького в музейній експозиції. Відповідно до концепції змінено і структурний план. Суть зміни полягала в тому, що відійшовши від хронологічного підходу до побудови експозиції, автори зосередили увагу на діяльності Б.Хмельницького, показуючи події Національно-визвольної війни через “призму” його особистості. Крім того, враховуючи важливість виставкової роботи, вирішено виділити експозиційні площі для тимчасових виставок (у старому ТЕПі вони не передбачені). На засіданні також представлено ескізний проект 1-5 залів музею, розроблений ПП «Творча майстерня «Архітектура».

Концепція, структурний, тематико-експозиційний плани музею та проект художнього вирішення експозиції схвалений з незначними зауваженнями, серед яких вказано на необхідність спрямувати роботу колективу заповідника на тематичний збір експонатів, придбання музейних предметів XVII ст., антикварних речей, проведення археологічних досліджень6.

Візитною карткою кожного музею є його зібрання. Одним із головних завдань працівників закладу впродовж всього часу його існування залишалося формування музейної колекції. Джерелами її поповнення були археологічні та етнографічні експедиції, пошук та придбання музейних предметів через фондово – закупівельну комісію, дарунки місцевих жителів. Лише за останні 5 років фондова збірка НІКЗ “Чигирин” збагатилася на 3558 предметів основного фонду7.

Важливим джерелом поповнення музейних фондів цінними речами була допомога благодійників, людей, небайдужих до історичного минулого нашої держави - В.Ф.Януковича, Л.М.Кравчука, Б.В.Губського, О.Завалка, І.М.Бездітного, О.Ю.Демиденка. Дякуючи їм, до фондів заповідника надійшли офорти відомого українського графіка О.Данченка, унікальна колекція холодної та вогнепальної зброї 17 – 18ст.ст., культові предмети, нумізматика.

Велику кількість середньовічних матеріалів передано до НІКЗ “Чигирин” внаслідок археологічних розкопок на місці церкви Святих апостолів Петра і Павла, бастіону Дорошенка, резиденції Б.Хмельницького в Чигирині, що проходили у 2004 – 2006 рр.

Нові фондові придбання, поява раніше невідомих документів, сучасні наукові дослідження життя та діяльності Б.Хмельницького дали змогу доповнити структурний та тематико-експозиційний плани музею Б.Хмельницького.

Таким чином, у залах музею Б.Хмельницького висвітлено теми, які розкривають військову, зовнішньополітичну та державотворчу діяльність гетьмана, розповідають про історію гетьманської столиці – місто Чигирин, події Національно – визвольної війни українського народу середини XVII ст.

В кінці 2005 р. за державною субвенцією на розвиток історико-культурної спадщини Чигиринщини виділені кошти для закінчення робіт по створенню постійної експозиції музею Б.Хмельницького. Влітку 2006 року ці роботи були завершені.

На сьогодні, музейне зібрання нараховує близько 2000 експонатів, які дозволяють змістовно, образно реконструювати історію, дають можливість відвідувачам поринути в героїчне минуле нашого народу, відчути

нерозривний зв’язок поколінь. Безперечно, головне місце в колекції займають пам’ятки козацької доби: зброя та спорядження, предмети декоративно – ужиткового мистецтва, нумізматика, побутові речі. За їх допомогою відтворено матеріально – предметне середовище в якому жив та вершив державотворчі справи гетьман Богдан Хмельницький.

До визначних історико – культурних пам’яток музейної збірки належать зразки холодної та вогнепальної зброї – шаблі, ножі, бойові сокири, чекани, рушниці. Серед експонатів музею – польова гармата 17 ст. прикрашена зображенням польського герба «Побуг» - в овальному щиті перевернута вниз підкова із кавалерським хрестом на ній. Таким гербом користувався гетьман Петро Конашевич – Сагайдачний, який, імовірно, і був замовником гармати (Фото 1).

Становить інтерес середньовічний панцир, знайдений у с. Бірки Олександрівського району Кіровоградської області ( у середині 17 ст. воно належало Б.Хмельницькому). Обладунок відносився до захисного озброєння, призначався для захисту тулуба від шабельних ударів та колючої зброї. Панцир зроблений із злегка опуклих залізних пластин та сплощених кілець із залізного дроту, сплетених у кольчужне полотно. Відрізнявся легкістю, рухливістю, пластичністю, що було особливо важливо для кіннотника (Фото 2).

Окрему групу предметів складають особисті козацькі речі: люльки, гребінці, бритва, похідна виделка, перстень - печатка із зображенням герба «Леліва» та ініціалами власника «М.І»(Фото 3).

Музей Богдана Хмельницького налічує в експозиції більше ніж півсотні предметів гончарного виробництва XVII-XVIII ст. ст. Серед них кухонний та столовий посуд, пічні кахлі, побутові вироби різного призначення

(підсвічники,іграшки, ремісничі знаряддя праці). Вони вирізняються високою якістю виробництва, різноманітністю форм та оздоблення. Усе це дає підставу вбачати в даній колекції мистецьку та історичну цінність.

Цікавою є будівельна кераміка, зокрема, пічна кахля 17 ст. «Сотник і джура» із місця садиби Богдана Хмельницького в селі Суботів. На лицьовій пластині кахлі зображено вершника (сотника) та піхотинця (джуру), який лівою рукою тримає за повід коня , а правою – древко з трикутним прапором на вершині(Фото 4).

З – поміж археологічних речей представлених в експозиції, великий інтерес становлять рештки жіночого одягу – ліфа та очіпка, які виготовлені з коштовних тканин – італійської парчі з тканим золотим узором, шовку, прикрашені срібним мереживом ручної роботи8(Фото 5).

Нумізматична збірка музею відображає характер грошового обігу та рівень економічного розвитку Наддніпрянщини за часів Богдана Хмельницького. В ній зібрані монети Речі Посполитої, Пруссії, Швеції, Голландії, Іспанських Нідерландів, Московського царства та Кримського ханства 16 – 17 ст. різних номіналів. Центральне місце в даному експозиційному комплексі належить змішаному скарбу монет, який було випадково знайдено під час земляних робіт поблизу с. Вітове Чигиринського району. Скарб нараховує 901 одиницю, більша частина з яких соліди – дрібна розмінна монета з низькопробного срібла або міді. Найстарішою монетою скарбу є солід Сигізмунда ІІІ 1615 року, найпізнішою – шведський солід 1669 р (Фото 6).

Значну частину музейної колекції складають твори українського образотворчого мистецтва. Особливої уваги заслуговує портрет Богдана Хмельницького виконаний невідомим автором у 18 столітті(Фото 7). Портрет надійшов до фондів Національного історико – культурного заповідника «Чигирин» із Чигиринського краєзнавчого музею. Колишній директор музею Віктор Сергійович Горковенко пригадав, що в 70 – х роках ХХ ст. це зображення приніс один із місцевих жителів. На жаль, його ім’я не запам’ятали. У будинку невідомого чигиринця портрет пережив і Велику Вітчизняну війну. Від неї на полотні залишилось декілька пошкоджень від куль. Після реставрації портрет Богдана Хмельницького середини 18 століття зайняв достойне місце в експозиції музею.

Сучасне українське мистецтво репрезентоване роботами О.Данченка, Ф.Гуменюка, О.Сіренка, С.Гончаренка, Ю.Саницького, Бориса та Галини Туліних, Н.Атамась. Гордість музею – серія картин «Гетьмани України» Данила Георгійовича Нарбута – Народного художника України, лауреата Державної премії ім. Т.Г.Шевченка. Мистецький доробок Нарбута величезний і гідно оцінений сучасниками. Його твори є в багатьох музеях України та приватних збірках Австралії, Бельгії, Німеччини. У музеї Б.Хмельницького зберігається 27 його робіт (Фото 8).

З часу відкриття нової експозиції у закладі побувало близько 70 тисяч туристів. Їх кількість постійно зростає. Музей творця української держави Богдана Хмельницького відвідують екскурсійні групи з Києва, Дніпропетровська, Кіровограда, Маріуполя, Львова та багатьох інших міст України. Сьогодні музей – центр науково-дослідної, виставкової роботи, патріотичного, духовного виховання молоді, учасник всеукраїнських та міжнародних проектів. Варто згадати, що 2006 р. заклад став учасником україно – голландського проекту «Матра / Музеї України». У 2008 р. – музей Б.Хмельницького брав участь у II Всеукраїнському музейному фестивалі ( м. Дніпропетровськ), де став переможцем у конкурсі аудіо – візуальних програм ( номінація «Візитна картка»). 2010 року кращі експонати музею представляли заклад на міжнародній виставці «Україна – Швеція на перехрестях історії», яка проходила в Українському музеї у м. Нью – Йорк.

Працівники відділу вивчають та вводять у науковий обіг предмети зі збірки музею, популяризують його на сторінках наукових, науково – популярних та періодичних видань.

Отже, музей гетьмана Богдана Хмельницького стає одним із найбільш знаних в Україні.

Посилання

  1. Розпорядження Президента України № 15/ 93 «Про відзначення 400 – річчя від дня народження Б.Хмельницького». Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=15%2F93-%F0%EF /.
  2. Заповідник козацької слави//Пам’ятки України. – 2002. - №2. – с.6.
  3. Науковий архів НІКЗ “Чигирин”. - Витяг із протоколу №7 засідання науково-методичної Ради Черкаського обласного краєзнавчого музею від 05.07.1995 р.
  4. Науковий архів НІКЗ “Чигирин”. - Протокол засідання координаційної Ради по створенню музею Б.Хмельницького в Чигирині від 26 січня 1996 р.
  5. Науковий архів НІКЗ “Чигирин”. - Статистичний звіт НІКЗ “Чигирин”, 2001 р.
  6. Науковий архів НІКЗ “Чигирин”. - Протокол засідання науково-методичної Ради працівників управління культурної спадщини Міністерства культури і мистецтв України та Національного історико-культурного заповідника “Чигирин” від 12.04.2004 р.
  7. Науковий архів НІКЗ “Чигирин”. – Звіти про діяльність музею 2005 – 2009 р.р.
  8. Діденко Я.Л. Фрагменти жіночого костюма XVII ст.(із фондів НІКЗ «Чигирин») // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. – Вип.10. – Київ., 2001. – С. 40 – 43.
 
MBPCMBPC

Авторські права захищені. При копіюванні матеріалу обов’язкове гіперпосилання на сайт!