Серед технологічних досягнень стародавнього людства, поруч з відкриттям колеса, вмінням плавити та обробляти метали, стоїть і така окрема галузь людської діяльності як скловиробництво. Винахід плавлення скла та його подальша обробка припадає приблизно на 4 тисячі років до н.е. Де це відбулося - Єгипет, Межиріччя чи Передня Азія – наразі невідомо. Єдине, в чому одностайні фахівці, обробка скла - продукт і характерна риса цивілізації.
Наступний, хто революційно змінив значення скла в історії людства - Римська Імперія. Саме там вперше застосували техніку вільного видування скла. Центри виробництва і обробки скла залишались в межах імперії. Єдиний, хто порушив державну монополію Риму на «скло» в ІІІ - ІV ст.ст. н.е. - стародавні мешканці склоробної факторії, яка була розташована біля сучасного села Комарів Крименецького р-ну Чернівецької області. Саме із чим центром, можливо, і слід пов’язувати першопочатки скловиробництва в Україні.
У фондах НІКЗ «Чигирин» зберігається скляна чаша черняхівської культури ІІІ - ІV ст.ст. до н.е. До фондів заповідника чашу було передано Нераденко Т.М. Предмет виявлено під час археологічних розкопок неолітичного поселення Молюхов Бугор біля с.Новоселиця Чигиринського р-ну.
Чаша виготовлена із непрозорого скла, тулуб неправильної циліндричної форми із розширеними догори стінками, на кільцевому денці з придонними ребрами. Вона прикрашена шліфованим декором та геометричними елементами – рельєфні поперечні лінії верхній частині тулуба.
Фрагменти подібних скляних виробів були знайдені під час археологічних розкопок біля с.Комарів Чернівецької області. Аналогії за Г.Рау, тип Вербковіце.
Отже, скляна чаша є не лише унікальним експонатом, а й одним з найцікавіших виробів періоду черняхівської культури на території України.
Дерев'янко Наталія,
молодший науковий співробітник відділу науково-фондової роботи НІКЗ «Чигирин»