Ви тут: Головна
  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

bogdan

Обереги жіночої долі: намиста, згарди, дукачі

e-mail Друк

29 червня 2017 року в музеї Богдана Хмельницького НІКЗ «Чигирин» відкрилася виставка «Обереги жіночої долі: намиста, згарди, дукачі». На ній представлені майже півтисячі жіночих прикрас з колекції відомого дослідника і збирача Юрія Григоровича Коваленка (м.Черкаси). Це дукачі з «бантами» і без, сережки, коралові намиста із срібними рифами та «пугвицями», срібні ланцюжки, хрестики, датовані ХІІ – початком ХХ століття.

З найдавніших часів прикраси мали призначення оберегів. Дукачі, коралові намиста, згарди якнайкраще відповідали такому призначенню. Вони захищали жінку – продовжувачку роду – від злих сил, давали здоров’я і силу.

Серед прикрас, що експонуються на виставці, переважають дукачі. Вони представлені зразками з усієї України – від Закарпаття до Слобожанщини. Дукач – це прикраса у вигляді великої медалеподібної монети з металевим бантом, прикрашеним камінцями. Він був головним елементом у комплексі жіночих прикрас Середнього Подніпров’я. Його носили на широкій стрічці на грудях під самою шиєю. У XVIII-XIX століттях зображення на дукачах карбувалися окремо для кожного боку, а потім з’єднували докупи. Популярними були релігійні сюжети, портретні зображення, здебільшого імператриць Єлизавети та Катерини ІІ. Наприкінці XIX-поч.ХХ ст. в якості дукачів почали використовувати великі срібні монети. Іноді їх оздоблювати «пружинкою» та плетеним шнурочком.

Дукачі були з «бантами» і без них. «Бантом» називали велику карбовану брошку, до якої безпосередньо або на ланцюжку кріпився власне дукач. Звичай носіння дукачів з «бантами» побутував більше на Лівобережній Черкащині, а на Правобережній їх носили без «бантів». «Бант» прикрашали скельцями, які імітували коштовне каміння, розетками з різнокольорового бісеру або частинами намистин. Серед всього розмаїття бантів є три основні типи, що мали свої назви і були найбільш поширені. Це – так звані плетений, рогатий і вереміївський дукачі. "Плетений" – це найстаріший тип банта. На початок ХХ ст. він майже вийшов з моди. Про такі банти говорили навіть самі майстри – "стара робота". Основу композиції цього банта складали контури двох переплетених сердець. На утворену ними решітку напаювалися розетки або сердечка. "Рогаті" дукачі носили в багатьох місцях Лівобережжя. Але особливо полюбляли в містечках Чорнобай та Іркліїв. Композиція такого банта має вигляд фантастичної квітки, розтягнутої по горизонталі. Квітка мала три пари великих пелюсток. Верхня пара листків-пелюсток круто загинається вгору, охоплюючи хрест. Кінці листків виходять за межі загального контуру банта, утворюючи виступи, що нагадують роги. Поміж листків розміщуються розетки з камінцями. Третій вид дукачів – "вереміївські", – вироблялись здебільшого у містечку Вереміївка і художнім оформленням, декором і колоритом були схожі на яскраву пишну квітку. Тому їх ще досить часто називали “квітка”. Всі ці типи «бантів» дукачів представлені на виставці.

Виготовляли ці прикраси сільські ювеліри, прозвані в народі золотарями. Це були звичайні селяни, які навчилися золотарському ремеслу. У вільний від хліборобської праці час вони виготовляли прикраси для односельців. Цікаво, що на Черкащині серед золотарів було багато жінок.

Під час відкриття виставки відвідувачі поспілкувалися з відомим збирачем старовини, золотарем Юрієм Григоровичем Коваленком, почули авторську екскурсію краєзнавця, автора книг «Українські дукачі» (2013), «Нариси з історії золотарства на Черкащині» (2010) Олександра Миколайовича Самкова, почули старовинні народні пісні у виконанні народного аматорського фольклорно-етнографічного ансамблю «Козачка».

Виставка експонуватиметься до кінця вересня. Запрошуємо чигиринців та гостей нашого міста познайомитися з чудовими роботами сільських золотарів України, які збережені для майбутніх поколінь завдяки багаторічній подвижницькій роботі Ю.Г.Коваленка та його однодумців.

Любов Шмиголь,

молодший науковий співробітник музею Богдана Хмельницького

 

 


Авторські права захищені. При копіюванні матеріалу обов’язкове гіперпосилання на сайт!