12 грудня 2018 року виповнюється 75 років з дня визволення Чигирина від німецьких загарбників. Ми ж, напередодні, хочемо розповісти про людину, яка не причетна до звільнення міста, але є нашим земляком і на війні знехтував своїм життям заради повітряного тарану ворожої військової батареї.
Іван Прохорович Литвиненко народився 1 вересня 1918 року в селі Гущівці Чигиринського району Кіровоградської області в сім'ї колгоспників. З 1927 по 1930 рік навчався в початковій школі, потім продовжив навчання в Чигиринській неповносередній школі у зв'язку з переїздом батьків у село Галаганівку Чигиринського району. В 1935 році Іван вступає до бібліотечного технікуму м.Кременчук. В 1937 р. Литвиненко продовжив здобувати освіту у Вольському авіаційно-технічному училищі. З 1939 р. член ВКП(б). У цьому ж році завершив навчання в училищі. В атестаційному листі, як висновок, зазначалось: "Гідний присвоєння звання "Воєнтехнік ІІ рангу"".
Для проходження військової служби був направлений в м.Смоленськ. Перед тим, як приступити до виконання військових обов'язків, у 1940 році Іван востаннє приїздив додому.
В травні 1941 р. Литвиненка переправляють на Мінський аеродром, де призначають авіамеханіком ланки 313-го розвідувального авіаполку.
У довідці Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації зазначають послідовне проходження служби. "З вересня 1941 р. курсант 6-ї Воронезької військової авіашколи першочергового навчання пілотів. В червні 1942 р. він слухач Балашовської військової авіашколи. В квітні 1943 р. присвоєне військове звання "Технік-лейтенант". 18 липня 1943 р. присвоєно звання "лейтенант". З 6 серпня 1943 р. був командирований в розпорядження командира першого запасного авіаполку. 23.09.1943 р. призначений на посаду льотчика 828-го штурмового авіаційного полку 260-ї змішаної дивізії".
28 червня 1944 р. було визволено Карелію. 29 червня 1944 р. чотири штурмовики отримали завдання розгромити ворожу батарею, яка заважала проходженню нашої піхоти. Розгорнувся бій. Мотор літака, яким керував Литвиненко, задимівся. Експерти вважають, що з такими поломками можна було посадити штурмовик за лінією фронту, але Литвиненко приймає інше рішення. Він направив свій літак у центр фінської зенітної батареї. "ІЛ-2" врізався в батарею, назавжди знищивши її. Загинули і пілоти літака.
В картотеці по обліку безповоротних втрат офіцерського складу значиться: "Лейтенант Литвиненко Іван Прохорович, 1918 р.н., уродженець Кіровоградської області, Чигиринського району, льотчик 828 штурмового авіаполку 260 змішаної авіадивізії виключений зі списків офіцерського складу, наказом ГУК НКО №03445 від 3.11.44 р. як такий, що пропав безвісти 29.6.44 р.".
У червні 2015 р., в ході проведення Всеросійської Вахти пам'яті, на околиці лісу, біля колишнього села Коппа Олонецького району республіки Карелія, було знайдено уламки літака ІЛ-2. По уламку двигуна на вцілілому номеру мотора було встановлено, що цей літак належав 828 ШАП і 29 червня 1944 р. він не повернувся з бойового завдання. Було встановлено імена екіпажу – лейтенант Литвиненко і скржант Капустін.
Серед уламків літака було знайдено і рештки екіпажу, які були захоронені на військовому меморіалі в селі Відлиця Олонецького району.
Загалом, з фронтів Другої світової війни, не повернулося 6149 солдатів призваних з Чигиринщини.
Л.Абашіна, старший науковий співробітник