«Спас Лоза Істинна» («Спас Виноградна Лоза"), або більш звична для нашого регіону назва «Христос Виноградар» («Спас Виноградар») - малопоширений іконографічний тип, що належить до символічних зображень Христа, який втілює у живописній формі слова Євангелія «Я правдива Виноградина, а Отець Мій – Виноградар» (Іоан.15:1), «Я – Виноградина, ви – галуззя!» (Іоан.15:5). «Лоза Істинна», «Христос Лоза Істинна», «Христос Виноградна Лоза» – одне з символічних найменувань Христа.
Дана іконографія склалась, як вважають дослідники, в грецьких монастирях у XV - XVІ стст., а в XVII - XVIII стст. набуває поширення в церковних розписах та листках виховного змісту. Розрізняють кілька варіативних композицій даного іконографічного типу. Найбільш ранніми вважаються зображення Христа в образі Пантократора, оточеного виноградною лозою, у вітах якої зображено апостолів, а іноді Богородицю та Іоанна Предтечу. Євангеліє розкрите на відповідному уривку (Іоан.15:1), в грецькому варіанті ікона підписується "Αμπελος", що, власне, і означає «виноградна лоза». Ця композиція є в буквальному змісті втіленням слів Євангелія: Христос – виноградна лоза, віти – його учні, а лоза та виноградні грона – вино і хліб причастя, тіло і кров Христа.
В XVІІ - XVІІІ стст. з’являються нові варіанти зображень даної ікони, метою яких є посилення євхаристичного змісту сюжету. З Гроба Господнього чи з проколотого ребра Спасителя виростає виноградна лоза, гроно якої спускається йому в руки, а Христос вичавлює з нього вино в потир. Таким чином, з часом, символіко-алегорична композиція перетворюється в дидактично-виховну, кожна деталь якої має глибокий символічний зміст. Зупинимося на розгляді окремих зображень-символів даної ікони.
Виноград - це один з найдавніших символів в історії людства, що споконвіків є уособленням плодовитості, достатку, життєвої сили та безсмертя. Одночасно ця рослина виступає символом мудрості, духовного життя та відродження, а в християнстві стає одним з символів Христа. Лоза з листям винограду чи птахи, що клюють грона, відображають центральне таїнство Церкви – євхаристію (перетворення вина в кров Христову). Сік винограду нагадує людську кров і символізує жертвоприношення (в християнстві – самопожертву).
Виноградна лоза – символ плодючості та життя, Древа Життя та Древа Пізнання. В християнстві Христос є істинною лозою, а послідовники – віти її. Вона символізує церкву та віруючих. Зображення виноградної лози у вигляді Древа життя з голубами, що відпочивають на його вітах, символізує духовну плодовитість та душі, що спочивають у Христі («Я – Виноградина, ви – галуззя! Хто в Мені перебуває, а Я в ньому, той рясно зароджує, бо без Мене нічого чинити не можете ви.» (Іоан. 15:5).
Серед символічних зображень даного іконографічного типу зустрічаємо зображення розквітлого хреста, що є одним з найпоширеніших у православ’ї символів Животворного Хреста Господнього, який свідчить про позбавлення роду людського від первородного гріха, дароване Спасителем ціною своїх хресних мук. В розглядуваному нами іконописному типі найбільш поширеним стало зображення розквітлого хреста, оповитого виноградною лозою, що виростає з ребра Спасителя. Христос вичавлює гроно з виноградної лози в чашу. На іконі міститься напис "Пийте от нея вси...".
Виключно важливим зображенням даної ікони є чаша-потир, яка в християнському мистецтві стала символом жертвенного серця Христа, що дарує Боже милосердя; символом віри.
В фондах НІКЗ «Чигирин» зберігається три ікони іконографічного типу «Христос Виноградар», які за композиційними особливостями можемо віднести до зображень типу "Пийте от нея вси...". Розглянемо кожну окремо.
Ікона «Христос Виноградар» (КВ-2621 Ж-29) (Іл.1), невідомий народний майстер ХІХ ст.; полотно, дерево, олія. По краях – залишки оздоблення з металевої фольги. Ікона виявлена в Чигирині в 1996 р. в приватній оселі.
Зображення виконано на темному тлі. Біля підніжжя Животворного Хреста стоїть Гроб Господень у вигляді кам’яної лежанки. На ньому, напівобернений, в червоному лентіоні, з золотистим круглим німбом над головою, сидить Христос. Біля Спасителя колінопреклонно схилилися два Ангели в зелено-червоних шатах з круглими золотистими німбами над головами. З проколотого ребра Спасителя проростає виноградна лоза і, огинаючи вгорі Його постать, спускається до рук. Христос вичавлює гроно в потир, який тримає Ангел. Окремі краплі вина, що не попали в потир, скапують до ніг Христа у великий круглий посуд.
Хрест латинський, зображений у вигляді розквітлого хреста червоного кольору, оповитого виноградною лозою; вгорі, над раменами, розміщена біла прямокутна табличка з написом «І.Н.Ц.І.» ( «Ісус Назарей Цар Іудейський» ).
Ікона «Христос Виноградар» (КВ-412 Ж-55) (Іл.2), невідомий майстер ХІХ ст.; полотно, олія. По краях – залишки оздоблення з металевої фольги. Ікона виявлена в с.Галаганівка Чигиринського р-ну в приватній оселі. За змістом та композицією дуже схожа з попередньою іконою.
Зображення виконано на тлі бірюзового неба. Біля підніжжя Животворного Хреста стоїть Гроб Господень у вигляді кам’яної лежанки. На ньому, напівобернений, в червоному лентіоні, з золотистим круглим німбом над головою, сидить Христос. Біля Спасителя колінопреклонно схилилися два Ангели в зелено-червоних шатах з круглими золотистими німбами над головами. З проколотого ребра Спасителя проростає виноградна лоза і, огинаючи вгорі Його постать, спускається до рук. Христос вичавлює гроно в потир, який тримає Ангел. Окремі краплі вина, що не попали в чашу, скапують до ніг Христа у великий круглий посуд.
Хрест латинський, зображений у вигляді розквітлого хреста червоного кольору, оповитого виноградною лозою; вгорі, над раменами, розміщена білий прямокутний аркуш сувою з написом «І.Н.Ц.І.» («Ісус Назарей Цар Іудейський»).
В горішніх кутах ікони, в сиво-блакитних хмарах, зображено маленьких янголят, що тримають сувої з написами тексту Євангелія.
Ікона «Христос Виноградар, священномученики Харлампій та Власій» (КВ-8343 Ж-212) (Іл.3), невідомий народний майстер ХІХ ст.; полотно, олія. Ікона надійшла з фондів Чигиринського краєзнавчого музею.
Зображення виконані на темному тлі переважно в коричнево-червоному, зеленому, білому кольорах. На передньому плані, з обох сторін ікони, розміщено зображення священномучеників Харлампія та Власія (зображення святих виконано в 2/3 зросту, в єпископському строї, над круглими німбами зроблено відповідні підписи білою фарбою). Центральну частину полотна займає іконографічна композиція «Христос Виноградар». Біля підніжжя Животворного Хреста стоїть Гроб Господень. На ньому, напівобернений, в червоному лентіоні, терновому вінці, з золотистим круглим німбом над головою, сидить Христос. Біля ніг Спасителя колінопреклонно схилилися два Ангели в червоних шатах з круглими золотистими німбами над головами. Над німбами написи білою фарбою, частково стерті, - «С. Ар. Рафаилъ» та «…Ар. Гаври…» (Святі Архангели Рафаїл та Гавриїл). З проколотого ребра Спасителя проростає виноградна лоза і, огинаючи вгорі Його постать, спускається до рук. Христос вичавлює гроно в потир, який тримає Архангел Рафаїл. Над горизонтальним раменом, по обидва боки, зображено двох маленьких Янголят. Під горизонтальним раменом, по обидва боки, зображено двох янголят з сувоями тексту Євангелія в руках.
Хрест латинський, зображений у вигляді розквітлого хреста червоного кольору, оповитого виноградною лозою; вгорі, над раменами, розміщена білий прямокутний аркуш сувою з написом «І.Н.Ц.І.» («Ісус Назарей Цар Іудейський»).
В нижній центральній частині ікони розміщено зображення символу «Адамова голова» (в темному овалі зображення черепа з перехрещеними кістками). Згідно християнської традиції, прах Адама знаходився на Голгофі, де відбулося Розп’яття Христа. Кров Спасителя омила череп Адама і в його особі все людство від гріха, даруючи цим можливість спасіння. Таким чином, «Адамова голова» є символом звільнення від смерті та символом спасіння в християнстві.
Також в нижній частині ікони можемо бачити оруддя страстей Христових: молоток та цвяхи, якими Спасителя прибивали до хреста; кліщі – оруддя зняття тіла з хреста; колона з мотузками, яку підтримує Архангел Гавриїл, – оруддя знущання; гральні кості, якими визначали жереб при поділі риз Христа; півень – символ зречення апостола Петра.
Таким чином, представлені ікони з фондової збірки НІКЗ «Чигирин» репрезентують малопоширений іконографічний тип символічних зображень Христа «Спас Виноградар» та є виключно цінними зразками ікономалярства ХІХ ст..
Марченко І.О.,
головний зберігач фондів